Про проект

Батл за радіохвилі

12 січня 2017 11:48 - 1576.com.ua – Олег Магдич

Наприкінці позаминулого століття існувало переконання, що фізика – це наука, про яку вже все відомо і немає сенсу шукати чогось принципово нового. Тому обдарованих випускників університетів відмовляли займатися вивченням цієї науки. Оскільки тоді ще ніщо не віщувало перевороту, який повинні були принести з собою з початком нового століття квантова теорія, теорія відносності та винахід радіо. 13 січня 1906 року помер Олександр Попов, один з винахідників радіо.

Сенсацією стала розроблена в 1864 році Джеймсом Максвелом теорія електродинаміки. Вчений довів, що в просторі повинні існувати хвилі, які поширюються зі швидкістю світла. Теорія Максвелла стала незабаром однією з основ фізики. Невдовзі професор з Карлсруе Генріх Герц розробив апаратуру, яка могла надсилати і приймати такі хвилі, чим підтвердив правильність передбачень Максвелла щодо їх властивостей.

Олександр Попов спочатку збирався повторити батьківський шлях та стати священиком. Але незабаром у нього з'явилися інші зацікавлення, він поступив в Санкт-Петербурзький університет, який і закінчив з відзнакою по відділенню математики та почав робити академічну кар'єру.

Перше повідомлення про винахід Олександра Попова. Фото: ru.wikipedia.org

 

Однак незабаром у нього прокинувся інтерес до електротехніки, в області якої з'являлися все нові відкриття. Тому Попов влаштувався на посаду інструктора по догляду за електроустаткуванням військових кораблів в Морському училищі в Кронштадті.

У бібліотеці училища він прочитав роботи Генріха Герца та повторив експеримент і незабаром зміг передавати хвилі на довгі відстані. У 1896 році він продемонстрував свої досліди перед Фізичним товариством Санкт-Петербурга, передавши сигнали за допомогою азбуки Морзе всередині будівлі університету.

Грозометчик Попова. 1907 рік. Фото: ru.wikipedia.org

 

Проте Попов не став продовжувати дослідження в цьому напрямку, а звернувся до досліджень відкритих в Німеччині рентгенівських променів. Однак у вересні 1896 року дізнався з газет, що італійський вчений Марконі отримав патент. У зв'язку з цим фізик повернувся до вивчення хвиль Герца. Під час експерименту на одному з кораблів йому вдалося передати сигнал на 10 кілометрів, а через рік – на 50 кілометрів.

Майже в той же час над такою ж проблемою працював в Італії Гульєльмо Марконі. Він вивчав фізику в Технічній школі в Ліворно, де і дізнався про результати, отримані Генріхом Герцем. Повторивши у лабораторії досліди Герца, вчений виявив можливість передачі повідомлень, і в тому ж році йому вдалося передати повідомлення на відстань двох кілометрів.

Марконі під час експерименту. Фото: en.wikipedia.org

 

Оскільки в Італії не зацікавились його дослідженнями, Марконі виїхав в 1896 році до Лондона, де і продовжив свою роботу. Вже в тому ж році йому вдалося передати повідомлення на відстань 10 кілометрів. Невдовзі дослідник отримав на свої винаходи патент і заснував компанію Marconi Wireless and Telegraph Company.

Радіоприймальна станція Марконі. Фото: www.flickr.com

 

У грудні 1901 року Марконі приступив до головного експерименту. Йому вдалося передати сигнал через Атлантику. Передавач знаходився в Корнвілі, в найзахіднішій точці Англії, а приймальна станція на Ньюфаундленді. Результат став сенсацію. Наприкінці наступного року було налагоджено регулярний трансатлантичний радіозв'язок. Марконі створив акціонерне товариство, яке стало дуже прибутковим.

 

Для всього світу першовідкривачем радіо став Марконі. В Росії ж про Попова згадували не часто. Лише після Другої світової війни влада в рамках кампанії "боротьби з низькопоклонством" почала формувати нове бачення вченого. 7 травня 1945 у Великому театрі в Москві відбулися урочистості з нагоди 50-ї річниці з дня винаходу радіо. На ньому були присутні керівники СРСР, а також донька Попова. Була випущена спеціальна поштова марка з його портретом і написом: "Попов, винахідник радіо".

Питання про пріоритетність з точки зору отримання патенту на винахід піднімати не варто, оскільки Попов не подавав жодних заявок на його отримання. Не применшуючи наукових заслуг вченого, все ж для наступних поколінь вирішальним є те, хто втілив ідею в практику, а ця заслуга, без сумніву, належить Марконі, який отримав Нобелівську премію у 1909 році.

Обкладинка – частота радіохвиль. Фото: hdwallpapers4you.com