Про проект

Іменем насилля, або Навіщо спати з акулою

4 квітня 2016 03:14 - http://1576.com.ua/

170 років тому далеко від Європи народився майбутній літератор Ізидор Дюкас. За своє життя письменник із псевдонімом Лотреамон устиг опублікувати 2 твори – поему "Пісні Мальдорора", яка одразу увійшла у список заборонених книг Франції, та збірник віршів "Poesies". З тих пір про Лотреамона забули аж до 20 століття, поки сюрреалісти не проголосили його генієм поетичної революції та своїм натхненним лідером, а постмодерністи не назвали своєю головною предтечою.

www.peremeny.ru Портрет Лотреамона, змальований з фото.

Він помер за невідомих обставин у віці 24 років.У цей час у Парижі був страшний голод – 24 листопада 1870 року собачатина на ринку продавалась за 2,5 франки за лівр, а кошатина – по 12 франків. Скоріш за все юнак помер від інфекції, про це свідчить поспіх із захороненням тіла. 

Як і про смерть, так і про життя Лотреамона відомо небагато. Тому й весь образ молодого генія оповитий таємницями та міфами. З відомих фактів зрозуміло, що життя Ізидора-Люсьєна проминуло з комфортом, хоч і трохи драматично: народився в Уругваї, матір померла, коли хлопцеві виповнився рік, дитинство Лотреамон провів під крилом хрещеної матері, шкільні роки – майже безвилазно в класах і дортуарах двох ліцеїв, на канікулах Дюкас потрапляв у оточення численних родичів, що мешкали в Тарбі і його околицях.

Через хворобливий стан або ж юнацьку непокору Лотреамон не здав випускних іспитів і, залишившись без атестата про середню освіту, оселився у родичів, де майже два роки (з серпня 1865-го по травень 1867-го) не займався нічим, окрім читання, і мріяв про літературну кар'єру. 

До весни 1867 року мрія перетворилася у намір, і 21-річний Дюкас сідає на корабель і вирушає через океан в Монтевідео –просити у батька грошей на утримання. Умовляння, очевидно, увінчалися успіхом, оскільки Франсуа Дюкасс дав розпорядження своєму паризькому банкіру виплачувати Ізидору щомісячний "пансіон". З тих пір всі, хоч і не вдалі, але публікації хлопець проводив "за свій рахунок".

Розкрийте Лотреамона – і вся література вивернеться навиворіт, немов парасолька! Закрийте Лотреамона – і все негайно повернеться на свої місця!

Такої думки був про поему Лотреамона французький поет та мистецтвознавець Франціс Понж.

vk.com

"Пісні Мальдорора", на пеший погляд – одна велика ода насиллю. Це поема в прозі, головний герой якої – цинічна демонічна істота, яка ненавидить людство і Бога. У шести піснях автор малює диявольськи витончені картини мук, перемежовуючи їх воістину романтичними пасажами про скорботню і самотню натуру монстра. 

Мальдорор перетворюється на гігантського орла і вириває серце дракону Надії, трансформується у гігантського спрута і випиває кров Бога, який в той час "на золотому троні із людських фекалій" пожирає своїх дітей. Також в поемі зустрічаємо сцени, коли спочатку Мальдерор, а потім його бульдог ґвалтує сплячу дівчинку, матір ґвалтує власного сина, а головний герой злягається з акулою та запліднює вошицю.

Читача, незнайомого з європейською культурною традицією 18-19 століття, такі "подвиги" Мальдорора не просто шокують, а ошелешують і відверто дратують. Та насправді головний герой "Пісень" – всього лише збірно-перебільшений образ типового "лиходія", створеного уявою письменників передромантичної і романтичної епохи, а також популярного в ті часи "чорного", готичного роману жахів. 


Ілюстрація для обкладинки російського видання Лотреамона, виконана кров'ю автора.

 
В образі Мальдорора, який використовує свої надлюдські здібності для руйнівної агресії проти "божого світу", легко розпізнати не тільки риси метьюріновського Мельмота, але й риси героїв Байрона, Люцифера у Гюго, лермонтовського Демона, занепалого ангела Седара в "Падінні ангела" Ламартина, героя "Конрада Валленрода" А. Міцкевича та багатьох інших літературних персонажів.

Таким чином "Пісні Мальдорора" – це перший пародійний інтертекст, мозаїка цитат, яка відкрила шлях "постмодернізму" 20 століття і стала класикою сучасної культури шоку, огиди і насилля.

Поему можна прочитувати як висміювання класичної традиції в поезії, або як хлоп'яче розмінювання-розтрачування таланту, як невідому досі грань творчої рефлексії. Лотреамон змінює знаки на зворотні, він хоче скомпрометувати саму логіку і традицію сприйняття культури та мистецтва.

Ілюстративне оформлення "Пісень" Сальвадором Далі.www.dali-genius.ru

 

Лотреамон розглядає світ через ніцшеанську оптику, коли вся людська історія є лише історією репресії. І в цьому розумінні "Пісні Мальдорора" вбивають знак репресії. Єдина відповідь і висновок, які робить для себе Ізідор Дюкас: боротися проти насильства форми та думки можна лише через стратегію дискредитації, викриття та розіграшу. 

Фундаментальна проблема людства (і останні події в Європі – лише підтвердження цьому) – насильство, варварство та ментальне рабство.Тому Мальдорор закликає бути особистістю, і якщо узагальнюючою формою суспільства є Бог, то до біса і суспільство. Іменем насилля Лотреамон вбиває насилля.

Повного перекладу творів Лотреамона українською досі немає, фрагментарно пісні переклала Світлана Жолоб.

 

Російське оформлення "Пісень Мальдорора".

 

 Читайте також наш матеріал про творця поняття "садизм" - Маркіза де Сада, а також про письменника, який відкрив світу "мазохізм" - Леопольда фон Захер-Махоха.