Про проект

Костянтин Острозький: некоронований король

28 квітня 2016 12:32 - 1576 – Олег Магдич

Князь походив з роду Рюриковичів та належав до еліти Великого князівства Литовського. 30 років він займав посаду великого гетьмана литовського. З 63 битв він зазнав поразки лише в двох. Князь громив московських воєвод та татарських ханів. Він був єдиним полководцем, на честь якого двічі влаштовували тріумф. Його володіння перевищували будь-яку з сучасних областей України. А іноземці називали їх "Країною князя Острозького".

Правителі ВКЛ нічого не вирішували без його згоди. Невипадково його часто називали "некоронованим королем". Князь Костянтин Острозький був лідером по благодійності та меценатству серед тогочасних вельмож. Допомога князя становила 20% усіх фундацій на усі православні церкви на українських землях. Ним були побудовані сотні храмів та шкіл. Він став одним з небагатьох персонажів в українській історії, які мають позитивний досвід державного управління та культурної підтримки.

 

Герб роду Острозьких. Фото: ru.wikipedia.org



Костянтин Іванович отримав виховання під керівництвом батькових бояр, а також свого старшого брата Михайла. У 1486 році брати Острозькі уже жили у Вільно та несли службу при дворі великого князя литовського Казимира, де вони оберталися у вищому колі руських князів.

У той же час князі Острозькі почали привчатися і до державних справ, поступово в свиту великого князя і супроводжуючи його в переїздах. Після смерті Казимира брати деякий час жили при дворі його сина, польського короля Яна-Ольбрахта. Тоді ж вони прийняли бойове хрещення у війні з Москвою. За доблесть великий князь Олександр нагородив їх кількома селами. 

Костянтин  Іванович був одним з основних членів почту, котрий зустрічав у січні 1495 року на кордоні наречену великого  князя Олександра, московську княжну Олену Іванівну. Також князь був учасником весільної церемонії у Вільно.

 

 Картина Ганса Крелла "Битва під Оршею". Фото: uk.wikipedia.org

 

Полководець Великого князівства

1497 рік став для Костянтина Острозького “зоряним”. Разом із братом Михайлом він навесні та влітку двічі побив татар, визволив людей з полону та забрав пограбоване майно – у травні під Полонним, влітку під Брацлавом. При цьому син хана Менглі-Гірея Мехмед-Гірей потрапив у полон.

У зв’язку з цими успішними битвами один з літописців славив обох князів та просив їм Божого благословення. За ці успіхи князь Олександр призначив Костянтина великим гетьманом литовським – фактчино, головнокомандувачем війська Великого князівства.


У 1500 році почалася війна з Москвою. Ворог двома загонами вторгся в литовські області. Костянтин став командувачем литовського війська. Підкріпивши в Смоленську свою армію місцевим гарнізоном з енергійним воєводою Кішкою на чолі, князь рушив назустріч московському війську до Дорогобужа, вирішивши затримати наступ. 14 липня вороги зійшлися біля річки Ведроші. Численне литовське військо було розбите вщент. Острозький разом з багатьма литовськими воєначальниками потрапив у полон. Його відвезли до Москви, звідки заслали до Вологди.

Князь Костянтин Острозький в бою. Фрагмент картини невідомого автора. Фото: uk.wikipedia.org


У полоні він провів 7 років. У 1507 році йому вдалось втекти до Литви. Тепер він прагнув відновити свою славу полководця. Великий князь Сігізмунд довірив Костянтину боротьбу проти князя Михайла Глинського, який за допомогою Москви підняв збройний заколот. Через рік заколотники були розгромлені, а князь повернув собі звання гетьмана. У цьому ж році Острозький розбив татарське військо під Слуцьком.

У 1512 році князь був призначений керівником оборони від нового татарського нападу. Однак Костянтин вирішив напасти першим. 28 квітня під Лопушним литовське військо наголову розгромило татар. На полі бою залишилось 5 тисяч загиблих татар, а військо здобуло величезні трофеї. Ще через два роки гетьман одержав одну з найяскравіших своїх перемог, розгромивши московське військо під Оршою.

Битва під Лопушним. Мініатюра Хроніки Мацея Стрийковського. Фото: pl.wikipedia.org


Князь за свою військову кар'єру зазнав лише двох поразок. 2 серпня 1519 року литовсько-польске військо, на чолі якого стояв Костянтин, було розбите татарами під Сокалем. В подальшому гетьмана супроводжував лише військовий успіх. 27 січня 1527 року його військо розбило татар під Ольшаницею та звільнило 40 тисяч бранців з татарського полону.

За цю славну перемогу король Сигізмунд І влаштував йому у Кракові тріумфальний в'їзд. Весь королівський двір зустрічав гетьмана, перед ним несли воєнні знаки, здобуті у цій війні. Завершував тріумф парад полонених татар. Великий гетьман стає одним з найвпливовіших магнатів Великого князівства, а поза очі його часто називали "некоронованим королем".

 

"Руський Крез та меценат"

Костянтин Острозький вважався одним з найбагатших людей у Великому князівстві. За 35 років служби від самого першого відомого нам пожалування гетьман отримав від Ягеллонів 98 маєтків, в тому числі 7 міст, а також дозвіл на надання батьківському Дубну магдебурзького права, а також проведення ярмарку на Преображення. Перші маєтки він отримав ще у 1494 році. Поступово князь розширював свої земельні володіння. Невдовзі він отримав кам'яний будинок у Вільно, а у 1516 році великий князь подарував гетьману озеро Світязь.

Портрет Великого гетьмана Литовського,князя Костянтина Острозького. Фото: uk.wikipedia.org


Землі роду Острозьких були одними з найбільших в державі, але існувала одна проблема. Вони були розкидані по всьому князівстві. Це закладало потребу як для самого великого гетьмана, так і для його нащадків поступово заокруглювати свої володіння та “сполучати” їх у безперервний ланцюг і цілий архіпелаг володінь Дому Острозьких. Як правило, це здійснювалося через купівлю, перебирання невиплаченої застави, обмін тощо.

В останні роки життя Острозький належав до першої п’ятірки землевласників у ВКЛ, про що свідчить реєстр війська 1528 pоку, де вказано, що князь може надати 426 кінних воїнів. Його володіння були більшими ніж будь-яка область сучасної України.


Але при цьому у князя було доволі мало "живих" грошей, тому йому постійно доводилось брати в борг. Однак він знайшов можливість компенсації, його маєтки отримували податкові привілеї, а його купці часто не платили мита, оскільки в борг князь брав для державних потреб (будівництво укріплень, утримання війська).

Князь також прославився як меценат та покровитель православної церкви. Незважаючи на заборону будувати у ВКЛ нові церкви, 19 червня 1511 року йому вдалось отримав дозвіл короля на перебудову соборної церкви Пречистої Богородиці у Вільно. 2 липня 1511 отримав на сеймі в Бересті підтвердження королем привілею для православної церкви, за яким вона мала власне судівництво, була позбавлена втручання світських чинників у справи призначення на посади. Ще через три роки отримав дозвіл на будівництво кам'яної церкви Святої Трійці у Вільно. В 1521 року за кошти князя було збудовано нову замкову церкву в Острозі.

Надгробок на могилі князя Костянтина в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Зруйнований у 1941 році. Фото: uk.wikipedia.org


Збереглися документи, в яких зафіксовано чимало цінних княжих дарів одному з монастирів: коштовний посуд, облачення, хрест, рідкісні рукописи. Під покровительством гетьмана знаходився не один монастир, а земельні подарунки іноді сягали суми до 50 тисяч злотих. Допомога князя становила 20 % усіх фундацій на православні. церкви. Невипадково за це Костянтин Острозький удостоївся честі бути похованим у Києво-Печерському монастирі. Справу батька продовжив його молодший син Василь-Костянтин Острозький, меценат Острозького колегіуму та перших друкарень.


 
Обкладинка статті –  Фрагмент картини "Битва під Оршею". Фото: uk.wikipedia.org