Про проект

Сильні жінки Юзефа Пілсудського

12 травня 2016 13:43 - 1576.com.ua – Олег Магдич

1576.com.ua розповідає 4 історії маршала Пілсудського – польського державотворця, керівника ІІ Речі Посполитої у 1918-22 та 1926-35 роках.

Пілсудський був екстравертною особистістю, про що свідчить навіть особливість його почерку. Загалом ці риси, які почали формуватись ще у його дитинстві, надзвичайно розвинулись уже під час його сибірського заслання. Це стало своєрідною школою виживання для молодого Юзефа, оскільки умови перебування там були дуже непрості.

Юзеф дистанціюватися від батька, якого вважав невдахою. Тому для себе він уклав основний принцип: якщо людина щось прагне зробити у своєму житті, вона повинна це доводити до кінця  Разом з тим завжди був під сильним впливом своєї матері. Марія Пілсудська була сильною та вольовою жінкою, однак ця прив'язаність не свідчить про те, що Юзеф був "мамусиним синочком".

Мати Юзефа, Марія Пілсудського. Фото: pl.wikipedia.pl

 

Приклад співжиття батьків показав йому, що він має стати сильним чоловіком, а з іншого боку це призвело до того, що фактично Юзеф усе життя боявся та не сприймав слабкості – як у собі, так і серед оточуючих. І все подальше життя, шукаючи свою другу половину, він прагнув образу сильної соратниці, яка буде його вірною опорою.

Сибірське кохання

Його першим коханням стала Леонарда Левандовська, сестра соціаліста Станіслава Ланде. Важко сказати наскільки вплинула ця перша любов на нього, хоча і в подальшому вони підтримували дружні відносини. Разом з тим, вона стала для молодого Пілсудського одним з ідеалів жінки.  

Леонарда Левандовська. Фото: http://www.historia.uwazamrze.pl/

 

Він зустрів її 1889 року в сибірському Кіренську, де жило багато засуджених поляків та їх нащадків. Вона походила з польської шляхти, що мешкала на території України. Цікаво, що у її родині не розмовляли польською. Тим не менше дівчина, яку друзі звали Лесею, потрапила до Сибіру за антидержавну діяльність. Юзеф стає частим гостем в її домі, вони багато спілкуються.

З його листів до Лесі видно, що він ставився поважно до їхнього зв’язку й переймався близьким розставанням. Спочатку вони приховували свої почуття, але незабаром Леся переїхала від Ландів до Пілсудського. Такі неформальні шлюби були поширені серед засланих. Леонарда взяла на себе піклування про Юзефа, тому після їх розлучення він скаржився на проблеми у побуті. Однак згодом вони розійшлись.

 Юзеф Післудський після повернення з сибірського заслання. Фото: pl.wikipedia.org

Бойова подруга

У 1899 році Пілсудський одружується з Марією Коплевською, активною діячкою Польської соціалістичної партії, яку називали "Гарна пані". Хоча вона за віросповіданням була лютеранкою, однак перед шлюбом прийняла католицтво. За іншою версією, Юзеф змінив віросповідання, що для поляка є незвичним, але у цього припущення поки немає доказів.

Марія Коплевська в юності. Фото: http://wyborcza.pl/

 

Важко сказати, чого тут було більше – романтичних почуттів, чи поклоніння перед сильною жінкою та перед товаришем по партії (Марія була членом бойової організації Польської соціалістичної партії, яку очолював Юзеф), однак Пілсудський у цей період чисто психологічно тягнувся до такого типу жінок.

 Їх навіть разом заарештували поліцейські. Через декілька років років після втечі з в'язниці, вони змогли повернутись один до одного. Марія приймала участь в організованій Юзефом у 1908 р. акції під Безданамі, коли внаслідок пограбування поштового вагону було захоплено 200 тисяч рублів. Під час Першої світової Марія й далі поруч з чоловіком – вона очолює кур’єрську службу І Бригади польських Легіонів. Однак уже з 1907 року Юзеф живе з іншою.

Марія Пілсудська. 1910-ті роки. Фото: pl.wikipedia.org

 

А вона в цей час тяжко хворіє, перенесла важку операцію та втратила доньку Ванду, яка померла від запалення жовчного міхура. 19-річна Ванда була загальною улюбленицею, високою та вродливою дівчиною. Пілсудський був до неї дуже прив’язаний. Саме Ванда познайомила вітчима зі своїм нареченим Валерієм Яном Славеком, що незабаром стає одним з найближчих співробітників Пілсудського, а згодом – маршалом Сейму, лідером санаційного Безпартійного блоку співпраці з урядом та тричі прем’єром. Марія померла у 1921 році.

 

Господиня дому

У цей же період Пілсудський знайомиться з Олександрою Щербінською, яка також була активною учасницею організації. Олександра за характером нагадувала першу любов Пілсудського – Леонарду. Власне, розпочинається довготривалий роман, при цьому Пілсудський офіційно не розлучився з Марією аж до її смерті у 1921 році. Взагалі це можливо була найбільша любов Пілсудського, оскільки, як згадує Олександра, після важкого політичного життя Юзеф потребував щирої, романтичної та вірної сім'ї. Після закінчення гімназії у рідному місті Олександра поступила у 19 років до так званого Літаючого Університету – підпільного польського вузу, що нелегально діяв у Російській імперії. 


Пілсудський разом з сім'єю. 1925 рік. Фото: pl.wikipedia.org

 

Через три роки вона стає членом Польської соціалістичної партії. У 1904 році її арештовують, але через брак доказів відпускають й Олександра їде до Києва. У 1906-му вона знайомиться з Юзефом. Тоді дівчина займалася організацією складів зброї для бойовиків ППС на території Російської імперії, а знайомство відбулося, коли 39-річний Пілсудський прибув з інспекцією.

 У цей час Юзеф готував декілька "ексів", які фактично були пограбуваннями для поповнення казни партії. Ці місяці стали медовими для нього та Олександри. Надалі вони перебувають весь час разом.

Коли в 1917 році його арештовують німці, Олександра була вагітною. Вона працювала у створеній її майбутнім чоловіком Польській військовій організації, за що теж була заарештована німцями. Після звільнення повернулася до Варшави, де працює в бюро підприємства з консервації овочів. Доньку, що народилася наступного року, назвали на честь померлої пасербиці Вандою. Через два роки народилася Ядвіга. Але Пілсудський й далі через спротив Марії не міг отримати розлучення та піти до шлюбу з Олександрою. 5 жовтня 1921 р. в Бельведерському палаці ксьондз Маріан Токаржевський повінчав Пілсудського та Щербінську.

Олександра разом з доньками Вандою та Ядвігою. Фото: www.muzeumpilsudski.pl

 

Сім'я стал вірною опорою Юзефа, хоча відносини між подружжям в подальшому стали дещо прохолоднішими. Він часто не ночує вдома. Олександра зосереджується на благодійництві. До честі Олександри треба сказати, що вона завжди була чесною щодо коханого та чоловіка і ніколи не критикувала Юзефа.

Трагічний роман

У червні 1924 року Пілсудські приїхали на популярний курорт Друскєнікі (зараз це Друскінінкай). Одного дня Юзефу стало погано, до нього привели лікаря. Це була Євгенія Левіцька, яка була родом з Черкас та випускницею Київського жіночого медичного інституту. Молодша від нього на 29 років жінка особливої краси (блондинка з блакитними очима та привабливою фігурою) стала об’єктом особливої уваги 47-річного Пілсудського.

Євгенія Левицька – останнє кохання маршала. Фото: http://kresowiacy.com

 

 Їм не було особливо про що сперечатись – Євгенія ніколи не цікавилася політикою, її пристрастю була наука, вона була визнаним спеціалістом в галузі фізіотерапії, а також великою прихильницею спорту та нетрадиційної медицини. Їхній роман тривав 7 років. Законна дружина, Олександра, шукала допомоги оточення Юзефа, яке не любило Євгенію. Вона навіть їздила до суперниці та намагалась домовитись з нею.

Історія закінчилась трагічно. 27 червня 1931 року Євгенію знайшли непритомною в Інституті. Лікарі встановили, що це було отруєння хімічним засобом невідомого походження. Незважаючи на інтенсивне лікування, Євгенія померла через два дні. До сьогодні не з’ясовано що це було – нещасний випадок, самогубство чи спроба вбивства.

Обкладинка статті – Портрет Юзефа Пілсудського роботи Яцека Мацьчевського. 1916 рік. Фото: pl.wikipedia.org