Про проект

Смердючий Муракамі

12 січня 2016 12:01 - 1576.com.ua - Ірина Скакун

Останні японські самураї трясуть над його головою катаною і сямісеном і гнівно кличуть його "смердючим маслом". А він тим часом публікує хіпстерські фотоальбомчики, відкриває джаз-кафе і возить співвідчизників по місцях, де ще не ступала нога японського туриста з "мильницею" і айфоном. А ще випускає по роману в рік, бо він культовий письменник. Бо він Харукі Муракамі.

Терміном "бата-кусай" (тобто з японської "той, хто смердить маслом") літні японські традиціоналісти називають все чужорідне і прозахідне. Цим же виразом вони почесно нарекли і письменника Харукі Муракамі за його прихильність до західного способу життя.

Якщо ви хочете почитати про гейшу, сакуру і бравого самурая – вам точно не сюди. Головний герой Муракамі – безробітний але дуже амбіційний кухонний філософ, або прокрастинуючий офісний планктон з багатим внутрішнім світом, якому шлях до просвітлення покаже вівця на Субару.

Ілюстрація до роману Харукі Муракамі "1Q84". Фото: kult-life.ru

Часто його романи називають порнографічними і збоченськими, оскільки Муракамі активно вдається до тем сексу і гомосексуалізму. У своїх книгах він, буцімто, руйнує звичні японські цінності, прагнення жити в гармонії з навколишнім світом, не виділятися з натовпу і бути одержимим кар'єрою. За це його ненавидять багато японців. 

Свій роман "1Q84" він коментує так:

Я описую сексуальні сцени, але це не означає, що мені подобається це робити. Я описую їх, оскільки вони важливі для сюжету. Писати про подібні речі дуже соромно.

Ілюстратор (а по сумісництву лікар-ортоонт зі штату Колорадо) Грант Снайдер навіть створив комікс-путівник по головних темах Муракамі, щоб недосвідченому чтачеві було легше зорієнтуватися:

Я провів кілька років, поглинаючи книги Харукі Муракамі. Дванадцять романів, три збірки оповідань, потім біографія. У результаті виник цей комікс. Якщо ви лише збираєтесь на зустріч із книгами Муракамі, тримайте ці карти під рукою – при читанні вони вам знадобляться.

 Комікс Гранта Снайдера  Фото: http://elena-v-kuzmina.blogspot.com/


Як зазначив один молодий український критик:

 Навіть найзапекліші шанувальники зазвичай не можуть чітко відповісти, чим саме притягує їх творчість Муракамі.

Років з десять тому читати Муракамі – це було ознакою хорошого смаку, фактично, приналежності до касти інтелектуалів. Та й виглядало якось солідно, коли вчорашній школяр, який ще кілька днів тому казав, що любить тільки Тараса Григоровича і буде вірний йому все життя, розбавляв свій лексикон нетривіальними іменами і термінами. Але, якщо "узріти в корінь", так спочатку було і з Коельйо. А потім почався мейнстрим. 

Варто між іншим сказати, що в маленькій Японії письменник – така ж сама професія, як і слюсар, бармен і офісна леді. Там існує купа літературних премій і грантів. Молодих авторів із задоволенням публікують в журналах і виплачують їм гонорари. А авторів маститих й іменитих поважають на рівні з рок-зірками і айдолами. Для наших сучасних реалій це практично паралельний всесвіт.

Харукі Муракамі. Фото: analitic.livejournal.com

Але спочаку це було не про Муракамі. Поки його батько, звичайний японський філолог, мріяв, що син стане вчителем, а дід, звичайний буддистський священник, вірив, що колись Харукі нарешті спіткає просвітлення, Муракамі мріяв відкрити джаз-бар. 

Він його таки відкрив. І успішно керував ним 7 років, поки якось не сходив на бейсбол, де ненароком відчув, що хоче щось написати. Вже скоро йому довелося закрити бар і заробляти на життя виключно писаниною. Кілька років поспіль Муракамі входив у топ найвисокооплачуваніших і найповажніших авторів. До 2003-го року його повісті й романи було перекладено 18-ма мовами світу. Така вона – тяжка і непересічна доля японського письменника. 

Професія від початку повинна бути актом любові. І не може бути шлюбом за розрахунком. І поки не пізно, не забувайте про те, що справа всього життя – це не справа, а життя.

Трейлер до екранізації роману Харукі Муракамі "Норвезький ліс"

Популярність і фінансовий успіх прийшли до письменника після видання роману "Норвезький ліс", який по праву вважається одним з найкращих романів Муракамі. Йому вдається створити вдалий пекельний мікс із наукової фантастики, детектива, містерії і антиутопії.

Тим часом Муракамі чудово обжився й на Заході. Він встиг побувати в Італії і Греції до того як осісти в США. Тепер письменник відповідає на питання своїх японських фанів по електронці.

За останні 25 років він переклав блискучою японською твори Фітцджеральда, Ірвінга, Селінджера, Капоте, Пола Терокса, Тіма О'Брайена, всі розповіді Карвера, а також казки Ван Альсбурга і Урсули Ле Гуїн. Проте чесно зізнався, що не осилив опус Марселя Пруста "В пошуках втраченого часу".

Ілюстрація з фан-сайту Харукі Муракамі "Murakami-san no tokoro. "Фото: http://anidub.com/

 
Муракамі випустив кілька "гурманських" фотоальбомів і путівників по західній музиці, коктейлях і кулінарії. Він також відомий своєю колекцією, котра налічує 40 000 джазових платівок.

У 2002-му році Харукі Муракамі заснував з друзями клуб мандрівників "Токіо суруме" (Токійська сушена каракатиця), основна мета якого – поїздки малодосліженими куточками світу з подальшими репортажами про це в глянсових токійських журналах.

Між іншим, більше, ніж японські традиціоналісти, Муракамі ненавидить мабуть тільки його секретарка. Оскільки письменник прихильник Макінтоша, а вона - Майкрософту, Муракамі часто доводить її до істерики тим, що зберігає твори в не підходящих форматах.