Про проект

Як поновити велич країни: рецепти "залізної леді"

4 травня 2016 09:36 - 1576.com.ua – Олег Магдич

Здавалось вона не мала шансу добитись успіху. Доньці бакалійника з провінційного містечка було дуже складно увійти на вершину британської політики. Однак постійна праця, залізний характер дозволили їй стати одним з найуспішніших прем'єр-міністрів в британській історії. 5 травня 1979 року Маргарет Тетчер очолила британський уряд. 1576.com.ua вирішив згадати основні реформи Маргарет Тетчер.

Коли в 1979 році до влади знову повернулись консерватори, Британія перебувала не в найкращому стані. Еокономіка перебувала в стагнації, щороку відбувались масові страйки. Вирувала інфляція, а старий добрий фунт стерлінгів втрачав свою вартість. У цей час Великобританію стали розглядати як головного "хворого"  Європи. Тому перед леді Маргарет стояли багато завдань.

Нація власників

Особливе місце в стратегії Тетчер займали культ індивідуалізму та свободи, тобто створення умов, за яких кожен зміг би завести свій бізнес, стати власником акцій підприємств, свого будинку або ділянки землі. Цю ідею називали по-різному: "демократія власників", "народний капіталізм". Ідеалом леді Маргарет стало товариство дрібних акціонерів і підприємців, які представляють дрібний і середній бізнес.

Що стосується великого бізнесу, то уряд не втручався в його справи. І якщо раніше з бюджету виплачувалась допомога збанкрутілим фірмам ("кульгавим качкам", як їх тоді називали), то кабінет Тетчер позбавив їх фінансової допомоги.

Лондонська біржа. Британці стали нацією акціонерів. Фото: www.telegraph.co.uk


Значні пільги отримав малий бізнес. Якщо раніше дивіденди оподатковувалися, починаючи з суми в 1700 фунтів стерлінгів, то уряд Тетчер збільшив цю суму до 5 тисяч. В результаті від оподаткування було звільнено кілька тисяч фірм, в яких загалом працювало 1,5 млн. осіб.

Маргарет на все життя запам'ятала слова свого батька, що коли Наполеон називав британців "народом крамарів", це була найвища похвала. Саме крамарі та дрібні підприємці є головною силою держави.


Прем’єр-міністр була переконана, що боротися з безробіттям треба не соціальними допомогами, які плодять ледарів, а розвитком малого і середнього бізнесу, що надає робочі місця. Для стимулювання підприємництва слід зменшувати податки, а відтак урізати державні видатки. Вона мала рацію – з кінця 1980-х років рівень безробіття почав поступово знижуватися. Та водночас зникли цілі містечка, особливо на півночі Англії, разом із закритими вугільними шахтами та підприємствами, які втратили державні субсидії і не витримували конкуренції.

Візит до Стенфордського університету. Фото: en.wikipedia.org


Профспілки, які чинили жорсткий спротив, були зламані. Надзвичайно складними були відносини уряду з профспілками, особливо з шахтарями. Особливо критично вони виступали проти планів уряду закрити збиткові шахти. У 1984 році вибухає наймасштабніший в історії Британії страйк в якому взяли участь декількасот тисяч осіб. Однак після року протистояння уряд переміг у цій боротьбі.

Приватизація

Уряду було дуже важко розпочати цей процес. Особливо опиралась лейбористська опозиція, яка за час  свого урядування власне і створила велику частина державної власності. Зменшення впливу домінуючого державного сектору стало своєрідною мантрою тетчеризму. Державний сектор був змушений відступити з багатьох сфер промисловості.

Приватизація таких гігантів, як Rolls-Royce, British Airways та British Gas, яку ще кілька років тому неможливо було й уявити, йшла повним ходом. І повторна націоналізація ніколи не відбулася навіть за часів нового лейбористського уряду.

Тетчер довго опиралась приватизації Британської залізниці. Однак за її наступників компанія все ж була приватизована. Фото: en.wikipedia.org


Однак пр цьому Тетчер завжди виступала проти приватизації залізниці, вважаючи, що це стане для британського уряд тим же, чим було Ватерлоо для Наполеона. Лише незадовго до своєї відставки вона погодилася на приватизацію компанії British Rail, яка була реалізована вже її наступником Джоном Мейджором в 1994 році. 

Важливою сферою приватизації стало житло. Уряд Маргарет Тетчер ставив при цьому мету: зменшити дотації на обслуговування муніципального житла та сформувати великий контингент домовласників. Цим заходом Маргарет Тетчер різко збільшила лави своїх прихильників серед робітників та дрібних чиновників.

Гордість британського автопрому "Rolls-Royce" також був приватизований. Фото: www.dailymail.co.uk


За роки її урядування 1 мільйон англійських родин стали власниками будинків, що становить 25 відсотків муніципального житла. Якщо в 1979 році власні будинки мали 53 відсотки британців, то в 1987 році таких було вже 68 відсотків. Продаж квартир часто супроводжувався скидкою в ціні до 70 відсотків.

Кроки уряду дали перші позитивні результати.  До 1982 року рівень інфляції знизився з 18% до 8,6%. Через рік темпи економічного зростання прискорилися, а ставки кредитування за іпотекою досягли найнижчих з 1970 року показників. До 1989 року темпи зростання економіки сягнули 4-5 %, а темпи інфляції стали найнижчими за 30 років.


Також були продані контрольні пакети акцій нафтової компанії "British Petrolium", багатьох підприємств металургійної, авіакосмічної промисловості та інших галузей. Відбувалося впровадження приватного капіталу в розробку нафтових родовищ в Північному морі, в експлуатацію вугільних шахт.

У результаті частка державного сектору знизилася з 10 до 6,5% валового національного продукту (ВНП). Причому при розпродажі активів державних компаній власниками дрібних акцій стали близько 9 млн. британців, включаючи людей, що працювали на цих підприємствах.

Реформа освіти

Однієї з основних стала реформа освіти. Передусім було скасовано лейбористське законодавство про "об’єднані" школи. Таким чином 260 граматичних шкіл, які ще залишилися (з 5 тис. державних) здобули шанс на виживання. Закон від 1986 року був спрямований на підвищення стандартів освіти, реорганізацію управління школами і процесом навчанням, розширення складу шкільних рад із залученням бізнесових структур.

Лондонська школа мистецтва та технологій. Один з "технологічних коледжів". Фото:en.wikipedia.org


Відповідно до цього закону в об’єднаних школах запроваджувалася більш диференційована оцінка знань учнів. Так, діти, які досягли 16 років, отримували за результатами екзаменів сім видів атестатів, які визначали їх подальше навчання чи спеціалізацію. Законом від 1988 року передбачалося впорядкування всієї системи навчально-виховної роботи на базі єдиних шкільних програм.

Тоді ж було введено новий тип закладів середньої освіти – міські технологічні коледжі, які отримували фінансову підтримку з боку держави (при цьому також фінансувалися з боку приватних спонсорів та благодійних внесків). Навчання в цих коледжах було безкоштовним.


Серед важливих досягнень Тетчер у цій сфері стало введення так званих схем субсидування районів , згідно з яким навчання учнів могло бути частково або повністю оплачено за рахунок державних коштів. Це дозволило талановитим дітям з бідних сімей відвідувати приватні школи, навчання в яких було платним.  Крім того, батькам учнів було надано право самостійно визначати місце навчання своїх дітей, а не направляти їх в ті школи, до яких вони були приписані. Також батьки могли стати членами керуючих рад шкіл.

На переговорах з Рональдом Рейганом. Фото: en.wikipedia.org


Економічні успіхи сприяли зростанню доходів населення. Щорічні надбавки до заробітної плати становили 7–8%. За 80-ті роки кількість акціонерів в Англії потроїлася. Великобританія повертала економічний успіх, а після того як перемогла у війні за Фолклендські острови -  і велич світової держави. Реформи "Залізної леді" примусили світ знову говорити про Британію як про одного з світових лідерів.

З їдеями можна погоджуватися чи ні, але вплив Маргарет Тетчер на економічну філософію ілюструє той факт, що багато її ідей, які на той час були радикальними, тепер стали частиною мейнстріму. Зруйнувавши старий консенсус, вона створила новий. Тому можливо нашим політикам необхідно прислухатись також і до її досвіду.

Олег Магдич, 1576.com.ua