Про проект
В Дружковке открыли выставку, посвященную Василию Стусу Донецкий краеведческий музей может стать «музеем без стен» Первое арт-кафе в Доброполье В Костянтинівці працює виставка присвячена Василю Стусу Как модернизирують библиотеки Мариуполя Костянтинівка: Update міста Тичина і Жадан в одній виставі Как живет еврейская община Мариуполя Как меняеться Покровск Донецькі бійці УПА Квадрокоптери для музеїв Донбасу Як німецький театр розповідає про долі переселенців Як колядує Донбас Олена Стяжкіна про Донбас, мовне питання та сучасну Україну В Северодонецке открылся интерактивный музей, рассказывающий об успешных социальных проектах «Музей открыт на ремонт» — проект обновления музеев Славянска и Лисичанска: первые результаты У Сєвєродонецьку відкрилася фотовиставка про історію міст Донбасу Музей Луганска: создать, чтобы не забыть Нова збірка поетів з Донбасу Дмитро Стус про музеї на Донбасі, декомунізацію та сучасні культурні тенденції В Киеве откроется выставка донецкого художника, вдохновляемого Кастанедой Чим живе культурний Сєвєродонецьк Сергей Жадан в Дружковке Победы побеждённых Як шовковиця врятувала Слов'янськ Культура против войны Румунський арт-табір для дітей із зони АТО Маріуполь і «10 секунд», що його змінили Маріупольський портрет Стіва Джобса Шахтерские истории из Донбасса и Львовщины - что общего? Віртуальний музей Луганська The New Yorker о Жадане: неофициальный бард Донбасса, где все рушится Як оновлюється Словянський краєзнавчий музей Алевтина Кахидзе и "Профилактика оккупации" "Druzhkivka URBAN map" – нова форма спілкування з містянами Мурал-бум у Краматорську Мій Шевченко - Мій Світ: Валерія Таранова Druzhkivka Urban Fest 2016 Druzhkivka Urban Fest 2016: итоги и перспективы Арт-інсталяція "Городяни, які змогли" Майстер-клас з культури мови та Арт-лекції "Життя Василя Стуса як акт творчості" Перша Східноукраїнська книжкова толока Анна Бондаренко: Как в провинциальной библиотеке сделать HUB Заместителя посла королевства Бельгии в Украине очаровала Дружковка Дружківці відкрили нову іпостась Влади Литовченко Масляна в Дружківці Приходьте без запрошення: мистецькі осередки Донбасу LESYA HUB - рік разом Пісні Стуса, Висоцького і Окуджави в Дружківці Донбасс: границы и предел свободы Реальний та уявний Донбас "Новая Дружковка" - самый быстрый "велосипед" в будущее Вулиця Василя Стуса у Краматорську, меморіал Василя Стуса у Донецьку
Тарас Чухліб про козаків на Донбасі Оксана Міхєєва. Місто як поле символічних битв: випадок Донецька Як жив Донбас у кінці 20-х років Історія українських земель. Донбас Олена Стяжкіна про жінок України в повсякденній окупації 1941-1944 рр. на прикладі Донбасу. Олена Стяжкіна "Міщанка" та "бєздуховний обиватєль": ґендерні аспекти радянської повсякденності" Наталя Кривда та Михайло Фельдман про історичні міфи про Донбас Геннадій Єфіменко: Український Донбас: територія і кордони Геннадий Ефименко о формировании територии Донбаса Ирина Склокина об индустриальном наследии и порождениях советскости Віталій Скипальский про Донбас під час Акту Злуки Минуле у змінних кордонах: як писати історію після конфлікту Оксана Міхєєва Пам’ятник і публічний простір міста (випадок Донецька) Дмитро Снегирьов про історію шахтарських страйків на Донбасі Володимир Семистяга про міфи довкола "Молодої гвардії" Гироаки Куромия о Донбасе в советский период Гіроакі Куромія (лекції) Геннадій Єфіменко: Межі Українського Донбасу Олена Стяжкіна: Автобіографія як самоідентифікація мешканців Донбасу у 20-30 ті роки Володимир Куліков про міста-корпорації Донбасу Кирило Ткаченко про шахтарські страйки 1989-1993 років Андрій Любка та Тарас Лютий про Дикий степ, ментальні, історичні та культурні кордони Історія голосами шахтарів Презентація книги Тіма Джуда In Wartime: Stories from Ukraine Життя для шахти: міста Донбасу 1950-80-их років Сергій Єкельчик про Донбас між війною та революцією Марта Студенна-Скруква про гірничу культуру Донбасу та Сілезії Станіслав Федорчук про трудову еміграцію з Польщі на Донбас у перші роки Другої світової війни. Европейцы и индустриализация Донбасса Наталя Каплун про поселення сербів на Донбасі Віктор Скальський про боротьбу за владу у Луганську у 1917 році Олена Снігова: Постіндустріальна економіка старопромислових регіонів Оксана Міхеєва про декомунізацію Донбасу Оксана Міхеєва про формування ідентичності на Донбасі Павло Подобєд про донбасців в армії УНР
Папакін Г. В. Донбас на "чорній дошці": 1932–1933 Абліцов В. Донбас: європейська Україна чи азійське дикопілля Пиріг Р. Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень–листопад 1918 року) Донік О. М. З історії індустріального освоєння Донбасу (ХІХ – початок ХХ ст.) Чухлиб Т. Мечом и оралом. Донбасс - древняя земля Украины Схід і Південь України час простір соціум Исторический очерк Луганского литейного завода Лисенко К.И. О возможности водворения содового производства на юге России Нові сторінки історії Донбасу Усачук А.Н. Поиски Старопетровского чугунолитейного завода — первый опыт археологического изучения индустриального объекта в Донбассе Міхеєва О.К. Кримінальна злочинність і боротьба з нею в Донбасі(1919-1929) Пірко В. О., Литвиновська М.В. Соляні промисли Донеччини в XVII - XVIII ст. Подкур Р. Ю. «Великий терор» 1937–1938 рр. на Донбасі Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу Юз та Юзівка Фридгут Т. Політика та революція в Донбасі Ніколаєць Ю. О. Поселенська структура населення Донбасу Wynn Ch. Workers, strikes, and pogromsThe Donbass-Dnepr bend in late imperial Russia 1870-1905 Головко В. Олигархи из города роз. Становление и развитие крупного капитала Донбасса (1991–2014 гг.) Альманах Кальміюс Копыл А.Г. Из истории храмов Бахмута Саєнко І.В. Минуле українського козацтва на Луганщині Подов В.И. Славяносербия: Очерки из истории заселения Донбасса в 18 в. Документы Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії) Полонська-Василенко Н.Д. Матеріали до історії гірничої промисловості Донбасу Дзюба І. Донецька рана України Пірко В. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI-XVIII ст Подов В.И. Легенды и были Донбасса Шевченко А.В. Основатели Горловки: Краеведческие очерки Фертнер Ф.Р. Донецкая каменноугольная промышленность Мевиус, Аполлон Федорович. Будущность горнозаводского промысла на Юге России Антонов Н.Н. Донецкий бассейн и его промышленность (1922) Арский Р. Донецкий бассейн Подов В. Открытие Донбасса: Исторический очерк. Документы Горлов П. История горно-заводского дела на территории Донецкого кряжа и вблизи Керчи (1696 - 1859 гг.) Святогірський альманах Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края Дадашов О.С., Татаринов С.Й. Витоки солевидобутку в Донбасі Ступки и голландская соляная шахта «Петр Великий». Строения и те, кто жил и работал там Pozdravljajoe. Russische wenskaarten rond 1910 Менделеев Д.И. Будущая сила, покоящаяся на берегах Донца. Мировое значение каменного угля и Донецкого бассейна Таскин Е.Н. Каменноугольная промышленность Донецкого бассейна: Условия ее развития и современное положение. 1896 Томилов К.Н. Описание земель войска Донского (Горный журнал 1849 Кн.06 июнь) Черная страна. Сборник об угле (1923) Татаринов С., Тутова О. Нариси історії самоврядування в Бахмуті і повіті у XVIII–XX століттях Заводы и рудники. Календарь-ежегодник «Приднепровье» (1914) Смолій В., Якубова Л. Донеччина і Луганщина: місце в модерному українському національному проекті. Колесник А.В. Средний палеолит Донбасса Татаринов С.Й., Тутова Н.О. Православ'я Бахмутського краю Лепявко С. Великий кордон Європи як фактор становленя козацтва Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. Весь Луганск в кармане. Адрес-календарь и справочная книга города и окрестностей на 1912 год Азовське намісництво: нереалізований проект Описи Степової України останньої чверті XVIII – початку XIX століття Донбас 1943–1950 років Відновлення промислової і транспортної інфраструктури Бацак Н.І. Культурно-освітній розвиток грецької громади Північного Приазов’я (ХУІІІ-ХІХ ст.) Подов В. І., Курило В. С. Історія Донбасу Білецька В. Шахтарські пісні Сухоруков В.Д. Историческое описание Земли Войска Донского Маленко, Людмила. Азовське козацьке військо (1828-1866) Лаврів П.І. Історія південно-східної України Татаринов С.Й. Федотов С.А. Етнічна історія північно-східної Донеччини (XVIII - початок ХХ ст.) Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939-1959 рр.) Дедов В.Н. Святогорское имение и его владельцы с конца XVIII до начала ХХ века Історія Горлівки у документах та матеріалах Задніпровський О.І. Хроніка голоду 1946 – 1947 років у Донбасі Донбас в етнополітичному вимірі Сусликов В. Є., Титаренко Д. М. Горлівка в період Великої Вітчизняної війни та перші повоєнні роки (1941–1950) Матеріали до опису округ УСРР Луганська округа Історико-містобудівні дослідження м. Горлівки Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Плетнёва С. А. Кочевники южнорусских степей в эпоху средневековья (IV—XIII века) Марочко B. I. Голодомор 1932–1933 років на Донбасі Плетнева С.А. Очерки хазарской археологии Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Кононов І.Ф. Етнос. Цінності. Комунікація (Донбас в етнокультурних координатах України) Голубовский П. В. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар Гендерні дослідження. Донбаські студії Плетнева С.А.От кочевий к городам. Салтово-Маяцкая культура. Реабілітовані історією. Луганська область Флерова В.Е. Образы и сюжеты мифологии Хазарии Донецький Вісник Наукового Товариства ім.Шевченка. Серія Історія Плетнёва С. А. Половцы Філянський М. Короткий путівник Реабілітовані історією. Донецька область Махно Нестор. Спогади Степи Европы в эпоху средневековья (Труды по археологии) Брехуненко В. Козаки на степовому кордоні Європи Брехуненко В. Стосунки українського козацтва з Доном Яруцкий Л. Махно и махновцы Нікольський В.М. Підпілля ОУН(б) у Донбасі Гаркавец А. Codex Cumanicus: Половецкие молитвы, гимны и загадки XIII - XIV веков Куромія Гіроакі Зрозуміти Донбас Покровский П.А. Как живет донецкий шахтер Русов С. Донецкие углекопы Ковальчук В. ОУН в Центральній, Південній та Східній Україні 1941-1950-ті рр Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. 1734–1775 Діяльність підпілля ОУН на Сході України Смолій В., Кульчицький С., Якубова Л. Донбас і Крим: місце в модерному національному проекті Донбас у 1917-1921 Калинина Т. Проблемы истории Хазарии (по данным восточных источников) Исторические и статистические описания станиц и городов Области Войска Донского Гарустович Г.Н., Иванов В.А. Огузы и печенеги в Евразийских степях Антология Печенеги ( История. География. Этнография) Описание рыболовецких селений и ватаг донских и запорожских казаков в Северном Приазовье 1768 г Сулин И. Материалы к истории заселения Миусскаго (ныне Таганрогскаго) округа Гаркави А. Я. Сказания еврейских писателей о хазарах и Хазарском царстве Лишин, А. Акты, относящиеся к истории Войска Донского Curta F., Kovalev. R. Other Europe in the Middle Ages. Avars, Bulgars, Khazars and Cumans Копыл А.Г. Бахмут, столица Новой Америки Флеров В.С. Города и замки Хазарского каганата. Археологическая реальность Минеральные богатства Донского края Жеребецкий П. И. Живое серебро Донбасса Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь Репин Н.А. Заводы Донецкого района (Образовательные прогулки по России 1894-1902) Половець В.М. Половці Археологія та давня архітектура Лівобережної України та суміжних територій Рагозин Е. И. Железо и уголь на Юге России (1895) Сурожский П. Край угля и железа Шандра В. С. Донеччина: Адміністративно-територіальний і відомчий поділ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) Фомин П.И. Металлопромышленность Украины Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата Лутугин Л.И. Донецкий каменноугольный бассейн как источник минерального топлива Очерк месторождений полезных ископаемых в Европейской части России и на Урале Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне Верменич Я. В. Донбас як порубіжний регіон: територіальний вимір Куромія, Гіроакі. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870—1990-і роки Татаринов С.И., Федяев С.В., Федотов С.А. Археология Бахмутского края Історія міст і сіл Українській РСР: Донецьк, Луганськ Речь Н.Д. Борисяка о развитии горного промысла на юге России Кострица Ю.П. Жемчужина Донбасса Національна книга памяті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область Исторические и статистические заметки о Лисичанской штейгерской школе Хазары: миф и история Янжул І. Виробництво на Україні Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації Кульчицький С., Якубова Л. Донеччина і Луганщина у ХVІІ–ХХІ ст. Чухліб Т. Донеччина та Луганщина - козацькі землі України (XVI - XVIII ст.) Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Донецька область Усенко П. Маріуполь. Грецьке забарвлення українського Надазов'я (кінець XVII - початок XX ст.) Шмаков И.А. Каменноугольная промышленность Новороссийского края.1869 Телегiн Д.Я. Днiпро-донецька культура Кримський А.Ю. Історія хазарів з найдавніших часів до Х віку Новосельцев А.П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа Шуман Орест. Нечто о каменно-угольной ломке в Бахмутском уезде Екатеринославской губернии Смолій В.Якубова Л. Донеччина і Луганщина_ етнонаціональна ситуація, перспект. та інструменти держ.регулювання Устав Общества вспомоществования нуждающимся ученикам Лисичанской штейгерской школы Брио А. Исследование железной руды из с. Марковки Старобельского уезда Кострица Ю.П. У истоков горнозаводского дела: Очерки истории развития Лисичанского каменноугольного района. ХVІІІ-ХХ в.в Якубова Л. Д. Етнонаціональна історія Донбасу Шахты Горловского района (Наука и техника №35 (336) 31 августа 1929 г.) Філософи Донбасу. Історико-теоретичні нариси Материалы по Донбассу ко второй Всесоюзной топливной конференции Кульчицький С. В. Радянська індустріалізація на Донбасі 1926–1938 Македонский П. Донецкий рудно-угольный кряж и необходимость общего развития частной горной промышленности на юге России Донбас і Крим в економічному, суспільно-політичному та етнокультурному просторі України: історичний досвід, модерні виклики, перспективи Кульчицький С. В. Колективізація сільського господарства на Донбасі: 1928‒1938

Як оновлюється Словянський краєзнавчий музей

«В нас масштабний культурний голод», - каже Євгенія Калугіна, зберігач фондів музею Слов’янського краєзнавчого музею. «Мені дуже хочеться, щоб у підростаючого покоління міста був інтерес до відвідування музеїв». У пошуках нових підходів музей хотів змінити експозицію 1917 року, аби показати, що Україна боролася за свою незалежність і 100 років назад. Адже молодь слабо знає цей період національної історії.

Заснований у XVII столітті Слов’янськ майже одразу стає центром видобутку і торгівлі сіллю, з часом на соляних озерах біля міста створюють курорт. Із скасуванням кріпосного права ця територія починає приваблювати іноземні інвестиції, найбільшими з яких стають бельгійські, французькі та англійські. Вони дають настільки сильний поштовх індустріалізації регіону, що наприкінці XIX століття Донецьку область починають неофіційно називати 10-ю бельгійською колонією.

 

 

Радянський союз підхоплює і посилює індустріалізацію, місто стає одним із провідних центрів з видобутку не лише солі, а й глини. Але це все в минулому: сьогодні Слов’янськ набув іншої слави. В 2014 році він стає одним з перших міст Донбасу, де вибухнув сепаратизм. За кілька місяців після окупації його звільняють українські військові. Нерідко й сьогодні українці мають негативну асоціацію з цим українським містом. Втім, Слов’янськ живе, розвивається і прагне віднайти історичну правду в своєму регіоні.

 

Краєзнавчі музеї мають показати історію та контекст, які зачеплять кожного.

 

Ідея співпраці між Слов’янським краєзнавчим музеєм та мистецьким напрямком Українського кризового медіа центру з’явилась майже рік тому, саме коли УКМЦ починав досліджувати стан розвитку музейної справи в Україні. Разом ідею доопрацювали і поставили собі за мету перетворити музей на сучасний культурний центр, який стане прикладом для інших регіональних музеїв в інтерактивному зображенні історії, підштовхне музейників та митців до співпраці і перегляду форматів їх роботи. Таке бачення підтримує і Оксана Баршинова, завідувачка науково-дослідного відділу мистецтва 20−21 століття Національного художнього музею України. Вона стверджує, що краєзнавчі музеї мають показати історію та контекст, які зачеплять кожного.

 

 

Цим проектом активісти хочуть розвіяти міфи і відкрити досі мало досліджені сторінки історії регіону. Паралельно проект проходить в двох краєзнавчих музеях – Слов’янському та Лисичанському з листопада 2016 року по березень 2017 року за підтримки «Української ініціативи зміцнення громадської довіри (UCBI)» Агентства США з міжнародного розвитку.

Першими заходами в рамках проекту в Слов’янську стали майстер клас «Український костюм» та воркшоп «Оригінал, Копія, Репліка».

 

 

На майстер класі «Український костюм» фахівці Українського інституту моди Юрій Мельничук та Людмила Свівцева-Климчук через національне вбрання занурили відвідувачів музею в історію України XIX-XX століття, в костюмі відображається стиль життя і економічний розвиток місцевості. «Одяг – це сигніфікатор, паспорт походження людини. Раніше кожне село вирізнялося своїм одягом, однак під час голодомору в XX столітті багато артефактів нищилось. Внаслідок чого виникає «шароварний комплекс», образ без справжньої традиції. Зараз ми особливо гостро відчуваємо потребу в тому, аби повернути пам’ять нації», – наголошує заступник директора Українського інституту моди Юрій Мельничук.

 

В Слов’янську незвичайно поєднуються війна і жвавий культурний простір.

 

Різні культури, які населяли Південь та Схід, створили унікальний інтернаціональний мікс, який і досі мало досліджений. Для цілісної картини необхідно дослідити ще понад 100 сіл, кажуть в Українському інституті моди.

 

 

Традиційне українське вбрання має багато компонентів. Компоненти спільні для всієї України, різниться лише етапність та манера одягання костюму. Правильно зібраний – це цілісний образ, який несе в собі історичну правду, впевнена етнограф Людмила Свівцева-Климчук.

Отож, першою вдягалась біла довга сорочка з льону або коноплі. Святкове оздоблення – це кольорова вишивка. Наступною вдягали нижню частина костюму - плахту, обгортку або спідницю, а поверх фартух, тримав це все пояс. Далі – нагрудний одяг – кирсет або юпка. Взували чоботи, шнуровані черевички або сап’янці. Особливу увагу приділяли головним уборам, адже жінка мала ходити і покритою головою. Незаміжні дівчата носили стрічки і квітчали себе. Візок або вінок носила заручена дівчина, найпишніший вінок вдягала вже на весілля. Взимку носили хустки. Останнім штрихом в костюмі були прикраси: намисто і металеві прикраси, що вартували цілих маєтків.

 

 

Другим заходом в рамках проекту став воркшоп «Оригінал, Копія, Репліка», на якому  Слов’янський краєзнавчий музей представив найцінніший експонат колекції – бронзового водолія XIII століття, його копію та репліку. Оригінал знайшли випадково: копали колодязь в одному з подвір’їв і натрапили на водолія. В 1981 році його передали до музею.

Композиція фігури – це кінь, дівчина і лицар. Вчені припускають, що в основі сюжету лежить легенда про Трістана та Ізольду.

 

Сприяючи миру, ми маємо пам’ятати, навіщо він нам.

 

За 800 років свого існування фігура втратила голову, меч та щит. Тож на початку 2000-х музейники вирішують створити копію, і дещо пізніше – репліку. Копія, досить близька до оригіналу, стає науково ціннісним експонатом і зараз разом із реплікою демонструється в історичному музеї в Святогірську. Оригінал зберігається в Слов’янську, але не експонується через відсутність відповідних умов охорони.

 

 

Унікальний бронзовий водолій для омивання рук, ймовірно, потрапив сюди через торгові шляхи, що вели до Тмутаракані, припускає старший науковий співробітник музею Анатолій Шамрай. «Така форма водолія була популярна в XIII столітті в Нижній Саксонії. Важко сказати точно, як він сюди потрапив. Можливо, під час розбійного нападу його вкрали і заховали в землю. Або ж невипадково, з селянами, які рухалися цим шляхом». «Для репліки використовували інші матеріали, і, на жаль, повного відтворення в аспекті тонкості металу не досягли,» – каже Володимир Дедов, провідний науковий співробітник Святогірського історико-архітектурного Заповідника.

 

 

За задумом координатора з УКМЦ Леоніда Марущака, музею нададуть нове обладнання, яке буде стимулювати наукову діяльність, посприяє інтерактивним презентаціям та створенню відкритої музейної лабораторії. А в перспективі ним можуть користуватися усі музейні інституції Донеччини. Так, наприклад з допомогою електронного мікроскопу є змога детальніше дослідити артефакт і відрізнити оригінал від копії.

 

 

Поки що такі заходи збирають професійну аудиторію: істориків з регіону, музейників з області і вчителів історії зі їх школярами. Втім, директор музею Лілія Зандер певна, що з новими дослідницьким обладнанням і оновленими виставками музей запрацює по-новому і буде приваблювати більш широку публіку, а школярі будуть приходити до музею окрім як на запланованих екскурсіях ще й власного інтересу.

В Слов’янську незвичайно поєднуються війна і жвавий культурний простір. Разом із «культурним голодом» відчувається безпосередня близькість до активних військових дій, хоча до лінії зіткнення ще близько 70 км. На вокзалі пасажирів зустрічає озброєний загін з трьох-чотирьох міцних чолов'яг в військовій формі з автоматами за спиною. Культурний десант з Києва не спинили, просто недовірливо окинули оком. По місту ходить багато людей в камуфляжі. На семінари до Слов’янського краєзнавчого музею вони завітали на ефектній білій вантажівці з червоним надписом «+200». В ході розмови з юнаками виявилося, що це «копачі», яким не байдужа історична та культурна спадщини регіону, адже в мирні часи хлопці допомагають в археологічних місіях музею.

 

 

Тут війна і культура невід’ємні. Сприяючи миру, ми маємо пам’ятати, навіщо він нам.  Перефразувавши відомий вислів Вінстона Черчіля, скажемо так: «Якщо немає культури, то заради чого ж тоді ми воюємо?»

Робота триває,  тож попереду ще багато інноваційних музейних заходів, слідкуйте за новинами проекту в Слов’янську в фейсбуці та вконтакті, і за новинами проекту в Лисичанську так само в фейсбуці та вконтакті.

 

Христина Челмакіна

Журналіст Українського кризового медіа центру