Про проект
В Дружковке открыли выставку, посвященную Василию Стусу Донецкий краеведческий музей может стать «музеем без стен» Первое арт-кафе в Доброполье В Костянтинівці працює виставка присвячена Василю Стусу Как модернизирують библиотеки Мариуполя Костянтинівка: Update міста Тичина і Жадан в одній виставі Как живет еврейская община Мариуполя Как меняеться Покровск Донецькі бійці УПА Квадрокоптери для музеїв Донбасу Як німецький театр розповідає про долі переселенців Як колядує Донбас Олена Стяжкіна про Донбас, мовне питання та сучасну Україну В Северодонецке открылся интерактивный музей, рассказывающий об успешных социальных проектах «Музей открыт на ремонт» — проект обновления музеев Славянска и Лисичанска: первые результаты У Сєвєродонецьку відкрилася фотовиставка про історію міст Донбасу Музей Луганска: создать, чтобы не забыть Нова збірка поетів з Донбасу Дмитро Стус про музеї на Донбасі, декомунізацію та сучасні культурні тенденції В Киеве откроется выставка донецкого художника, вдохновляемого Кастанедой Чим живе культурний Сєвєродонецьк Сергей Жадан в Дружковке Победы побеждённых Як шовковиця врятувала Слов'янськ Культура против войны Румунський арт-табір для дітей із зони АТО Маріуполь і «10 секунд», що його змінили Маріупольський портрет Стіва Джобса Шахтерские истории из Донбасса и Львовщины - что общего? Віртуальний музей Луганська The New Yorker о Жадане: неофициальный бард Донбасса, где все рушится Як оновлюється Словянський краєзнавчий музей Алевтина Кахидзе и "Профилактика оккупации" "Druzhkivka URBAN map" – нова форма спілкування з містянами Мурал-бум у Краматорську Мій Шевченко - Мій Світ: Валерія Таранова Druzhkivka Urban Fest 2016 Druzhkivka Urban Fest 2016: итоги и перспективы Арт-інсталяція "Городяни, які змогли" Майстер-клас з культури мови та Арт-лекції "Життя Василя Стуса як акт творчості" Перша Східноукраїнська книжкова толока Анна Бондаренко: Как в провинциальной библиотеке сделать HUB Заместителя посла королевства Бельгии в Украине очаровала Дружковка Дружківці відкрили нову іпостась Влади Литовченко Масляна в Дружківці Приходьте без запрошення: мистецькі осередки Донбасу LESYA HUB - рік разом Пісні Стуса, Висоцького і Окуджави в Дружківці Донбасс: границы и предел свободы Реальний та уявний Донбас "Новая Дружковка" - самый быстрый "велосипед" в будущее Вулиця Василя Стуса у Краматорську, меморіал Василя Стуса у Донецьку
Тарас Чухліб про козаків на Донбасі Оксана Міхєєва. Місто як поле символічних битв: випадок Донецька Історія українських земель. Донбас Олена Стяжкіна про жінок України в повсякденній окупації 1941-1944 рр. на прикладі Донбасу. Олена Стяжкіна "Міщанка" та "бєздуховний обиватєль": ґендерні аспекти радянської повсякденності" Наталя Кривда та Михайло Фельдман про історичні міфи про Донбас Геннадій Єфіменко: Український Донбас: територія і кордони Геннадий Ефименко о формировании територии Донбаса Ирина Склокина об индустриальном наследии и порождениях советскости Віталій Скипальский про Донбас під час Акту Злуки Минуле у змінних кордонах: як писати історію після конфлікту Оксана Міхєєва Пам’ятник і публічний простір міста (випадок Донецька) Дмитро Снегирьов про історію шахтарських страйків на Донбасі Володимир Семистяга про міфи довкола "Молодої гвардії" Гироаки Куромия о Донбасе в советский период Гіроакі Куромія (лекції) Геннадій Єфіменко: Межі Українського Донбасу Олена Стяжкіна: Автобіографія як самоідентифікація мешканців Донбасу у 20-30 ті роки Володимир Куліков про міста-корпорації Донбасу Кирило Ткаченко про шахтарські страйки 1989-1993 років Андрій Любка та Тарас Лютий про Дикий степ, ментальні, історичні та культурні кордони Історія голосами шахтарів Презентація книги Тіма Джуда In Wartime: Stories from Ukraine Життя для шахти: міста Донбасу 1950-80-их років Сергій Єкельчик про Донбас між війною та революцією Марта Студенна-Скруква про гірничу культуру Донбасу та Сілезії Станіслав Федорчук про трудову еміграцію з Польщі на Донбас у перші роки Другої світової війни. Европейцы и индустриализация Донбасса Наталя Каплун про поселення сербів на Донбасі Віктор Скальський про боротьбу за владу у Луганську у 1917 році Олена Снігова: Постіндустріальна економіка старопромислових регіонів Оксана Міхеєва про декомунізацію Донбасу Оксана Міхеєва про формування ідентичності на Донбасі Павло Подобєд про донбасців в армії УНР
Папакін Г. В. Донбас на "чорній дошці": 1932–1933 Абліцов В. Донбас: європейська Україна чи азійське дикопілля Пиріг Р. Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень–листопад 1918 року) Донік О. М. З історії індустріального освоєння Донбасу (ХІХ – початок ХХ ст.) Чухлиб Т. Мечом и оралом. Донбасс - древняя земля Украины Схід і Південь України час простір соціум Исторический очерк Луганского литейного завода Лисенко К.И. О возможности водворения содового производства на юге России Нові сторінки історії Донбасу Усачук А.Н. Поиски Старопетровского чугунолитейного завода — первый опыт археологического изучения индустриального объекта в Донбассе Міхеєва О.К. Кримінальна злочинність і боротьба з нею в Донбасі(1919-1929) Пірко В. О., Литвиновська М.В. Соляні промисли Донеччини в XVII - XVIII ст. Подкур Р. Ю. «Великий терор» 1937–1938 рр. на Донбасі Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу Юз та Юзівка Фридгут Т. Політика та революція в Донбасі Ніколаєць Ю. О. Поселенська структура населення Донбасу Wynn Ch. Workers, strikes, and pogromsThe Donbass-Dnepr bend in late imperial Russia 1870-1905 Головко В. Олигархи из города роз. Становление и развитие крупного капитала Донбасса (1991–2014 гг.) Альманах Кальміюс Копыл А.Г. Из истории храмов Бахмута Саєнко І.В. Минуле українського козацтва на Луганщині Подов В.И. Славяносербия: Очерки из истории заселения Донбасса в 18 в. Документы Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії) Полонська-Василенко Н.Д. Матеріали до історії гірничої промисловості Донбасу Дзюба І. Донецька рана України Пірко В. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI-XVIII ст Подов В.И. Легенды и были Донбасса Шевченко А.В. Основатели Горловки: Краеведческие очерки Фертнер Ф.Р. Донецкая каменноугольная промышленность Мевиус, Аполлон Федорович. Будущность горнозаводского промысла на Юге России Антонов Н.Н. Донецкий бассейн и его промышленность (1922) Арский Р. Донецкий бассейн Подов В. Открытие Донбасса: Исторический очерк. Документы Горлов П. История горно-заводского дела на территории Донецкого кряжа и вблизи Керчи (1696 - 1859 гг.) Святогірський альманах Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края Дадашов О.С., Татаринов С.Й. Витоки солевидобутку в Донбасі Ступки и голландская соляная шахта «Петр Великий». Строения и те, кто жил и работал там Pozdravljajoe. Russische wenskaarten rond 1910 Менделеев Д.И. Будущая сила, покоящаяся на берегах Донца. Мировое значение каменного угля и Донецкого бассейна Таскин Е.Н. Каменноугольная промышленность Донецкого бассейна: Условия ее развития и современное положение. 1896 Томилов К.Н. Описание земель войска Донского (Горный журнал 1849 Кн.06 июнь) Черная страна. Сборник об угле (1923) Татаринов С., Тутова О. Нариси історії самоврядування в Бахмуті і повіті у XVIII–XX століттях Заводы и рудники. Календарь-ежегодник «Приднепровье» (1914) Смолій В., Якубова Л. Донеччина і Луганщина: місце в модерному українському національному проекті. Колесник А.В. Средний палеолит Донбасса Татаринов С.Й., Тутова Н.О. Православ'я Бахмутського краю Лепявко С. Великий кордон Європи як фактор становленя козацтва Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. Весь Луганск в кармане. Адрес-календарь и справочная книга города и окрестностей на 1912 год Азовське намісництво: нереалізований проект Описи Степової України останньої чверті XVIII – початку XIX століття Донбас 1943–1950 років Відновлення промислової і транспортної інфраструктури Бацак Н.І. Культурно-освітній розвиток грецької громади Північного Приазов’я (ХУІІІ-ХІХ ст.) Подов В. І., Курило В. С. Історія Донбасу Білецька В. Шахтарські пісні Сухоруков В.Д. Историческое описание Земли Войска Донского Маленко, Людмила. Азовське козацьке військо (1828-1866) Лаврів П.І. Історія південно-східної України Татаринов С.Й. Федотов С.А. Етнічна історія північно-східної Донеччини (XVIII - початок ХХ ст.) Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939-1959 рр.) Дедов В.Н. Святогорское имение и его владельцы с конца XVIII до начала ХХ века Історія Горлівки у документах та матеріалах Задніпровський О.І. Хроніка голоду 1946 – 1947 років у Донбасі Донбас в етнополітичному вимірі Сусликов В. Є., Титаренко Д. М. Горлівка в період Великої Вітчизняної війни та перші повоєнні роки (1941–1950) Матеріали до опису округ УСРР Луганська округа Історико-містобудівні дослідження м. Горлівки Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Плетнёва С. А. Кочевники южнорусских степей в эпоху средневековья (IV—XIII века) Марочко B. I. Голодомор 1932–1933 років на Донбасі Плетнева С.А. Очерки хазарской археологии Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Кононов І.Ф. Етнос. Цінності. Комунікація (Донбас в етнокультурних координатах України) Голубовский П. В. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар Гендерні дослідження. Донбаські студії Плетнева С.А.От кочевий к городам. Салтово-Маяцкая культура. Реабілітовані історією. Луганська область Флерова В.Е. Образы и сюжеты мифологии Хазарии Донецький Вісник Наукового Товариства ім.Шевченка. Серія Історія Плетнёва С. А. Половцы Філянський М. Короткий путівник Реабілітовані історією. Донецька область Махно Нестор. Спогади Степи Европы в эпоху средневековья (Труды по археологии) Брехуненко В. Козаки на степовому кордоні Європи Брехуненко В. Стосунки українського козацтва з Доном Яруцкий Л. Махно и махновцы Нікольський В.М. Підпілля ОУН(б) у Донбасі Гаркавец А. Codex Cumanicus: Половецкие молитвы, гимны и загадки XIII - XIV веков Куромія Гіроакі Зрозуміти Донбас Покровский П.А. Как живет донецкий шахтер Русов С. Донецкие углекопы Ковальчук В. ОУН в Центральній, Південній та Східній Україні 1941-1950-ті рр Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. 1734–1775 Діяльність підпілля ОУН на Сході України Смолій В., Кульчицький С., Якубова Л. Донбас і Крим: місце в модерному національному проекті Донбас у 1917-1921 Калинина Т. Проблемы истории Хазарии (по данным восточных источников) Исторические и статистические описания станиц и городов Области Войска Донского Гарустович Г.Н., Иванов В.А. Огузы и печенеги в Евразийских степях Антология Печенеги ( История. География. Этнография) Описание рыболовецких селений и ватаг донских и запорожских казаков в Северном Приазовье 1768 г Сулин И. Материалы к истории заселения Миусскаго (ныне Таганрогскаго) округа Гаркави А. Я. Сказания еврейских писателей о хазарах и Хазарском царстве Лишин, А. Акты, относящиеся к истории Войска Донского Curta F., Kovalev. R. Other Europe in the Middle Ages. Avars, Bulgars, Khazars and Cumans Копыл А.Г. Бахмут, столица Новой Америки Флеров В.С. Города и замки Хазарского каганата. Археологическая реальность Минеральные богатства Донского края Жеребецкий П. И. Живое серебро Донбасса Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь Репин Н.А. Заводы Донецкого района (Образовательные прогулки по России 1894-1902) Половець В.М. Половці Археологія та давня архітектура Лівобережної України та суміжних територій Рагозин Е. И. Железо и уголь на Юге России (1895) Сурожский П. Край угля и железа Шандра В. С. Донеччина: Адміністративно-територіальний і відомчий поділ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) Фомин П.И. Металлопромышленность Украины Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата Лутугин Л.И. Донецкий каменноугольный бассейн как источник минерального топлива Очерк месторождений полезных ископаемых в Европейской части России и на Урале Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне Верменич Я. В. Донбас як порубіжний регіон: територіальний вимір Куромія, Гіроакі. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870—1990-і роки Татаринов С.И., Федяев С.В., Федотов С.А. Археология Бахмутского края Історія міст і сіл Українській РСР: Донецьк, Луганськ Речь Н.Д. Борисяка о развитии горного промысла на юге России Кострица Ю.П. Жемчужина Донбасса Національна книга памяті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область Исторические и статистические заметки о Лисичанской штейгерской школе Хазары: миф и история Янжул І. Виробництво на Україні Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації Кульчицький С., Якубова Л. Донеччина і Луганщина у ХVІІ–ХХІ ст. Чухліб Т. Донеччина та Луганщина - козацькі землі України (XVI - XVIII ст.) Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Донецька область Усенко П. Маріуполь. Грецьке забарвлення українського Надазов'я (кінець XVII - початок XX ст.) Шмаков И.А. Каменноугольная промышленность Новороссийского края.1869 Телегiн Д.Я. Днiпро-донецька культура Кримський А.Ю. Історія хазарів з найдавніших часів до Х віку Новосельцев А.П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа Шуман Орест. Нечто о каменно-угольной ломке в Бахмутском уезде Екатеринославской губернии Смолій В.Якубова Л. Донеччина і Луганщина_ етнонаціональна ситуація, перспект. та інструменти держ.регулювання Устав Общества вспомоществования нуждающимся ученикам Лисичанской штейгерской школы Брио А. Исследование железной руды из с. Марковки Старобельского уезда Кострица Ю.П. У истоков горнозаводского дела: Очерки истории развития Лисичанского каменноугольного района. ХVІІІ-ХХ в.в Якубова Л. Д. Етнонаціональна історія Донбасу Шахты Горловского района (Наука и техника №35 (336) 31 августа 1929 г.) Філософи Донбасу. Історико-теоретичні нариси Материалы по Донбассу ко второй Всесоюзной топливной конференции Кульчицький С. В. Радянська індустріалізація на Донбасі 1926–1938 Македонский П. Донецкий рудно-угольный кряж и необходимость общего развития частной горной промышленности на юге России Донбас і Крим в економічному, суспільно-політичному та етнокультурному просторі України: історичний досвід, модерні виклики, перспективи Кульчицький С. В. Колективізація сільського господарства на Донбасі: 1928‒1938

Дмитро Снегирьов про історію шахтарських страйків на Донбасі

Розмова з Дмитром Снєгирьовим про причини та хід шахтарських страйків 1989-1990х
 

Андрій Кобалія: Якими були причини і передумови страйків, і чи можна ці страйки назвати спонтанними, чи вони були добре організованими?

Дмитро Снєгирьов: Якщо говорити про 1989 рік і про початок 1990х, то часто виголошувались економічні вимоги. Це було збільшення заробітної плати, незадоволення умовами праці, низьким рівнем техніки та безпеки на шахтах. Основною причиною стало повне зубожіння шахтарських населених пунктів. Якщо до 1980х років шахтарські пункти йшли за першою категорію забезпечення  і продуктами, і технікою, то на момент «Перебудови» та економічних реформ рівень соціальної напруги в цих населених пунктах значно виріс. Це було обумовлено відсутністю гарантій оплати шахтарської праці. Бо середнє життя шахтаря коливалося на рівні 37-40 років. Висока смертність теж зумовила протестні акції.

Якщо казати про організацію страйків, то не варто думати, що це було спонтанне явище. 1980-ті роки це, може, і занепад радянської системи, але не занепад деяких служб СРСР. Там всі прекрасно розуміли, що ця імперія вже не зможе існувати як раніше. Відповідно потрібен поштовх для реалізації політичних та економічних реформ. Спецслужби розуміли, що в країні не може правити єдина партія, існувати одна ідеологія. Територіально страйки охоплювали увесь Радянський Союз. Страйки почались 10 липня 1989 року на Кузбасі. Потім пішла ланцюгова реакція. Вийшли шахтарі Караганди. І 18 липня 1989 року вийшли шахтарі Донбасу. В цей день страйкують шість шахт Донбасу.

Вже 19 липня до них приєднуються приблизно 67 шахтарських об’єднань. Загальна кількість страйкуючих була приблизно 220 тисяч чоловік. За умов СРСР не можна говорити, що ці стайки не були ніким організовані та йшли з низів. Інше питання, що ці страйки показали певний рівень організованості. Були започатковані страйкові комітети та організовані «народні дружини», які забезпечували порядок під час проведення акція на площах міст.

Я вважаю, що у цьому процесі взяли участь спецслужби, бо вже 22 липня 1989 очільник держави Михайло Горбачов заявляє, що погоджується з умовами страйкуючих. Заробітна плата збільшується вдвічі, йдуть соціальні нарахування за нічні зміни. Стались зміни і в пенсійному забезпеченні. Фактично, це був початок економічних реформ. І спровокували їх шахтарські страйки. 24 липня зі страйкуючими комітетами зустрічається Ричков – голова Ради Міністрів СРСР Рижков. І вже 26 липня страйки зупиняються. З 18 по 26 – менш ніж за тиждень вирішуються проблеми, які накопичились в імперії за десятиліття.

 

Дмитро Снєгирьов // Громадське радіо
Дмитро Снєгирьов.Авторські права:  Громадське радіо

 

Андрій Кобалія: Чому у 1989 році вимоги шахтарів були здебільшого економічними, а вже наступного року ці вимоги стали мати й політичні пункти?

Дмитро Снєгирьов: За великим рахунком влада сама спровокували шахтарські страйки на політичному ґрунті. За ті кілька років з 1989го фактичних змін не відбулось. Забезпечуючи певні економічні вимоги шахтарів, пануючи еліта у вигляді КПРС думала залишити за собою право одноосібно керувати державою, не розуміючи, що ті процеси, які вона запустила виступили каталізаторами змін у суспільстві. Відповідно, що у 1991 році постають не лише економічні, а політичні питання. Партія не може бути надалі пануючою силою.

Вже 6 березня 1991 року висуваються перші політичний вимоги: державний суверенітет, скасування 6ї статті конституції про керівну роль КПРС, деполітизація ЗМІ, деполітизація комітету держбезпеки, армії та МВС. Якщо вже ми згадали страйки 1989 року, то варто згадати, що 3 серпня 1990 було прийнято закон про економічний суверенітет України. Після цього був цілий «парад суверенітетів» колишніх радянських республік.

 

Донецьк, 1991 рік // Фото з Вікіпедії
Донецьк, 1991 рік. Авторські права: Фото з Вікіпедії

 

Андрій Кобалія: Якою була роль Народного руху у цих страйках? Чого вони досягли на Донбасі?

Дмитро Снєгирьов: На жаль, національно-демократичні сили не використали ці страйки. До речі, у 1990 році шахтарі Донецька виступили на захист єдиної української школи Донецька. Передача будівлі українській школі була однією з вимог. Чому Рух не скористався? Це питання до деяких романтиків. Що б ми не говорили Народний рух не скористався цим, аби зробити докорінні зміни. Як ви вірно зауважили, ці страйки охопили усю Україну. Тоді страйкувало 12 підприємств Червонограду.

 

 

Страйк шахтарів у 1991 році // Матеріал з Вікіпедії
Страйк шахтарів у 1991 році. Авторські права: Матеріал з Вікіпедії

 

Андрій Кобалія: Розкажіть про Акт самоспалення Олександра Михалевича. Що це була за людина, які причини самоспалення? Бо акт самоспалення, у СРСР, у ці часи – це виглядає дуже незвично.

Дмитро Снєгирьов: Це період страйків 1998 року, які прокотились Луганщиною. Вони були зумовлені невиплатою протягом двох років зарплатні та повним зубожінням шахтарських пунктів: Краснодону, Молодогвардійську, Суходольську та інших. Була висока смертність,  а результату ніхто не бачив. В цей період керували такі сумнозвісні політики як Віктор Тихонов та Олександр Єфремов. І це перший випадок, коли ініціатива страйку пішла безпосередньо від шахтарів. Першою вимогою була відставка керівників підприємств та області. Тоді шахтарі розбили у Луганську своє наметове містечко біля ОДА. Культура політичних протестів почалась не з Києва чи Львова, а з Луганську. 24 серпня співробітники «Беркуту» розганяють той Майдан.

Постраждало 22 шахтарі та 12 працівників міліції. Але Єфремов та МВСнамагались залякати шахтарів. 14 грудня Олександр Михалевич йде на акт відчаю, бо обіцянки не виконуються і зарплатня не платиться. Він пише записку, що він усе усвідомлює і перебуває у здоровому глузді, тверезий і не вірить владі. Актом самоспаленням він змусить піти владу на виконання вимог. 14 грудня Михалевич здійснює акт самоспалення. Вже 17 грудня заборгованість була погашена. Але цей момент був дуже трагічним.

Цікаво, що я не отримав відповіді ні у 2000ні, ні пізніше  на мій запит до Генпрокуратури щодо притягнення Олександра Єфремова до кримінальної відповідальності за фактом доведення до самогубства. Тоді керівництво місцевого майдану не внесло в резолюція мітингу.

Андрій Кобалія: Як всі ці події розвивались далі? У 2000х роках? Куди подівся шахтарський рух у 2013-2014 роках? На чиєму боці були шахтарі?

Дмитро Снєгирьов: Хотів би ще додати про страйки червня 1993 року на Донеччині. Одна з вимог – недовіра діючому президенту і надання Донбасу економічної автономії. Місцева еліта хотіла використати страйкуючих. Страйк не випадково почався на шахті імені Засядька. У 1993 році Є.Звягільський був мером Донецька. І пізніше його призначають віце-прем’є-міністром України. Ми можемо казати, що шахтарів використали. Вже тоді варто було вирішувати питання з цими елітами. Тоді Донецьк вперше продиктував свою волю Києву, і Києві пішов на поступки. Але це не принесло поліпшення для шахтарів.

Під час революції шахтарі зайняли здебільшого пасивну позицію. Вони очікували хто візьме верх. Поява Антимайдану відноситься до березня 2014 року з приїздом російських «туристів» в область. Але я хотів би підкреслити, що до квітня 2014 року жодного питання щодо масової участі шахтарів в протестних антиукраїнських акція не було. Вже в квітні почалось вербування на шахтах, які належали Р. Ахметову. Знову таки до травня це не носить масового характеру. Якісь емісари приїхали, запропонували гроші, хтось погодився, хтось ні. Організованих дружин не було. Масовість участі шахтарів у незаконних збройних формувань обумовлена економічними факторами. Там важко знайти роботу. Якщо пропонують 15 тисяч рублів, то важко не погодитись у таких умовах, бо треба годувати сім’ї.

За різними оцінками це до тисячі шахтарів. Я не буду заперечувати цієї цифри, це можливо.

 

Слухати

 

Андрій Кобалія

Громадське радіо