Про проект
В Дружковке открыли выставку, посвященную Василию Стусу Донецкий краеведческий музей может стать «музеем без стен» Первое арт-кафе в Доброполье В Костянтинівці працює виставка присвячена Василю Стусу Как модернизирують библиотеки Мариуполя Костянтинівка: Update міста Тичина і Жадан в одній виставі Как живет еврейская община Мариуполя Как меняеться Покровск Донецькі бійці УПА Квадрокоптери для музеїв Донбасу Як німецький театр розповідає про долі переселенців Як колядує Донбас Олена Стяжкіна про Донбас, мовне питання та сучасну Україну В Северодонецке открылся интерактивный музей, рассказывающий об успешных социальных проектах «Музей открыт на ремонт» — проект обновления музеев Славянска и Лисичанска: первые результаты У Сєвєродонецьку відкрилася фотовиставка про історію міст Донбасу Музей Луганска: создать, чтобы не забыть Нова збірка поетів з Донбасу Дмитро Стус про музеї на Донбасі, декомунізацію та сучасні культурні тенденції В Киеве откроется выставка донецкого художника, вдохновляемого Кастанедой Чим живе культурний Сєвєродонецьк Сергей Жадан в Дружковке Победы побеждённых Як шовковиця врятувала Слов'янськ Культура против войны Румунський арт-табір для дітей із зони АТО Маріуполь і «10 секунд», що його змінили Маріупольський портрет Стіва Джобса Шахтерские истории из Донбасса и Львовщины - что общего? Віртуальний музей Луганська The New Yorker о Жадане: неофициальный бард Донбасса, где все рушится Як оновлюється Словянський краєзнавчий музей Алевтина Кахидзе и "Профилактика оккупации" "Druzhkivka URBAN map" – нова форма спілкування з містянами Мурал-бум у Краматорську Мій Шевченко - Мій Світ: Валерія Таранова Druzhkivka Urban Fest 2016 Druzhkivka Urban Fest 2016: итоги и перспективы Арт-інсталяція "Городяни, які змогли" Майстер-клас з культури мови та Арт-лекції "Життя Василя Стуса як акт творчості" Перша Східноукраїнська книжкова толока Анна Бондаренко: Как в провинциальной библиотеке сделать HUB Заместителя посла королевства Бельгии в Украине очаровала Дружковка Дружківці відкрили нову іпостась Влади Литовченко Масляна в Дружківці Приходьте без запрошення: мистецькі осередки Донбасу LESYA HUB - рік разом Пісні Стуса, Висоцького і Окуджави в Дружківці Донбасс: границы и предел свободы Реальний та уявний Донбас "Новая Дружковка" - самый быстрый "велосипед" в будущее Вулиця Василя Стуса у Краматорську, меморіал Василя Стуса у Донецьку
Тарас Чухліб про козаків на Донбасі Оксана Міхєєва. Місто як поле символічних битв: випадок Донецька Як жив Донбас у кінці 20-х років Історія українських земель. Донбас Олена Стяжкіна про жінок України в повсякденній окупації 1941-1944 рр. на прикладі Донбасу. Олена Стяжкіна "Міщанка" та "бєздуховний обиватєль": ґендерні аспекти радянської повсякденності" Наталя Кривда та Михайло Фельдман про історичні міфи про Донбас Геннадій Єфіменко: Український Донбас: територія і кордони Геннадий Ефименко о формировании територии Донбаса Ирина Склокина об индустриальном наследии и порождениях советскости Віталій Скипальский про Донбас під час Акту Злуки Минуле у змінних кордонах: як писати історію після конфлікту Оксана Міхєєва Пам’ятник і публічний простір міста (випадок Донецька) Дмитро Снегирьов про історію шахтарських страйків на Донбасі Володимир Семистяга про міфи довкола "Молодої гвардії" Гироаки Куромия о Донбасе в советский период Гіроакі Куромія (лекції) Геннадій Єфіменко: Межі Українського Донбасу Олена Стяжкіна: Автобіографія як самоідентифікація мешканців Донбасу у 20-30 ті роки Володимир Куліков про міста-корпорації Донбасу Кирило Ткаченко про шахтарські страйки 1989-1993 років Андрій Любка та Тарас Лютий про Дикий степ, ментальні, історичні та культурні кордони Історія голосами шахтарів Презентація книги Тіма Джуда In Wartime: Stories from Ukraine Життя для шахти: міста Донбасу 1950-80-их років Сергій Єкельчик про Донбас між війною та революцією Марта Студенна-Скруква про гірничу культуру Донбасу та Сілезії Станіслав Федорчук про трудову еміграцію з Польщі на Донбас у перші роки Другої світової війни. Европейцы и индустриализация Донбасса Наталя Каплун про поселення сербів на Донбасі Віктор Скальський про боротьбу за владу у Луганську у 1917 році Олена Снігова: Постіндустріальна економіка старопромислових регіонів Оксана Міхеєва про декомунізацію Донбасу Оксана Міхеєва про формування ідентичності на Донбасі Павло Подобєд про донбасців в армії УНР
Папакін Г. В. Донбас на "чорній дошці": 1932–1933 Абліцов В. Донбас: європейська Україна чи азійське дикопілля Пиріг Р. Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень–листопад 1918 року) Донік О. М. З історії індустріального освоєння Донбасу (ХІХ – початок ХХ ст.) Чухлиб Т. Мечом и оралом. Донбасс - древняя земля Украины Схід і Південь України час простір соціум Исторический очерк Луганского литейного завода Лисенко К.И. О возможности водворения содового производства на юге России Нові сторінки історії Донбасу Усачук А.Н. Поиски Старопетровского чугунолитейного завода — первый опыт археологического изучения индустриального объекта в Донбассе Міхеєва О.К. Кримінальна злочинність і боротьба з нею в Донбасі(1919-1929) Пірко В. О., Литвиновська М.В. Соляні промисли Донеччини в XVII - XVIII ст. Подкур Р. Ю. «Великий терор» 1937–1938 рр. на Донбасі Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу Юз та Юзівка Фридгут Т. Політика та революція в Донбасі Ніколаєць Ю. О. Поселенська структура населення Донбасу Wynn Ch. Workers, strikes, and pogromsThe Donbass-Dnepr bend in late imperial Russia 1870-1905 Головко В. Олигархи из города роз. Становление и развитие крупного капитала Донбасса (1991–2014 гг.) Альманах Кальміюс Копыл А.Г. Из истории храмов Бахмута Саєнко І.В. Минуле українського козацтва на Луганщині Подов В.И. Славяносербия: Очерки из истории заселения Донбасса в 18 в. Документы Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії) Полонська-Василенко Н.Д. Матеріали до історії гірничої промисловості Донбасу Дзюба І. Донецька рана України Пірко В. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI-XVIII ст Подов В.И. Легенды и были Донбасса Шевченко А.В. Основатели Горловки: Краеведческие очерки Фертнер Ф.Р. Донецкая каменноугольная промышленность Мевиус, Аполлон Федорович. Будущность горнозаводского промысла на Юге России Антонов Н.Н. Донецкий бассейн и его промышленность (1922) Арский Р. Донецкий бассейн Подов В. Открытие Донбасса: Исторический очерк. Документы Горлов П. История горно-заводского дела на территории Донецкого кряжа и вблизи Керчи (1696 - 1859 гг.) Святогірський альманах Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края Дадашов О.С., Татаринов С.Й. Витоки солевидобутку в Донбасі Ступки и голландская соляная шахта «Петр Великий». Строения и те, кто жил и работал там Pozdravljajoe. Russische wenskaarten rond 1910 Менделеев Д.И. Будущая сила, покоящаяся на берегах Донца. Мировое значение каменного угля и Донецкого бассейна Таскин Е.Н. Каменноугольная промышленность Донецкого бассейна: Условия ее развития и современное положение. 1896 Томилов К.Н. Описание земель войска Донского (Горный журнал 1849 Кн.06 июнь) Черная страна. Сборник об угле (1923) Татаринов С., Тутова О. Нариси історії самоврядування в Бахмуті і повіті у XVIII–XX століттях Заводы и рудники. Календарь-ежегодник «Приднепровье» (1914) Смолій В., Якубова Л. Донеччина і Луганщина: місце в модерному українському національному проекті. Колесник А.В. Средний палеолит Донбасса Татаринов С.Й., Тутова Н.О. Православ'я Бахмутського краю Лепявко С. Великий кордон Європи як фактор становленя козацтва Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. Весь Луганск в кармане. Адрес-календарь и справочная книга города и окрестностей на 1912 год Азовське намісництво: нереалізований проект Описи Степової України останньої чверті XVIII – початку XIX століття Донбас 1943–1950 років Відновлення промислової і транспортної інфраструктури Бацак Н.І. Культурно-освітній розвиток грецької громади Північного Приазов’я (ХУІІІ-ХІХ ст.) Подов В. І., Курило В. С. Історія Донбасу Білецька В. Шахтарські пісні Сухоруков В.Д. Историческое описание Земли Войска Донского Маленко, Людмила. Азовське козацьке військо (1828-1866) Лаврів П.І. Історія південно-східної України Татаринов С.Й. Федотов С.А. Етнічна історія північно-східної Донеччини (XVIII - початок ХХ ст.) Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939-1959 рр.) Дедов В.Н. Святогорское имение и его владельцы с конца XVIII до начала ХХ века Історія Горлівки у документах та матеріалах Задніпровський О.І. Хроніка голоду 1946 – 1947 років у Донбасі Донбас в етнополітичному вимірі Сусликов В. Є., Титаренко Д. М. Горлівка в період Великої Вітчизняної війни та перші повоєнні роки (1941–1950) Матеріали до опису округ УСРР Луганська округа Історико-містобудівні дослідження м. Горлівки Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Плетнёва С. А. Кочевники южнорусских степей в эпоху средневековья (IV—XIII века) Марочко B. I. Голодомор 1932–1933 років на Донбасі Плетнева С.А. Очерки хазарской археологии Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Кононов І.Ф. Етнос. Цінності. Комунікація (Донбас в етнокультурних координатах України) Голубовский П. В. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар Гендерні дослідження. Донбаські студії Плетнева С.А.От кочевий к городам. Салтово-Маяцкая культура. Реабілітовані історією. Луганська область Флерова В.Е. Образы и сюжеты мифологии Хазарии Донецький Вісник Наукового Товариства ім.Шевченка. Серія Історія Плетнёва С. А. Половцы Філянський М. Короткий путівник Реабілітовані історією. Донецька область Махно Нестор. Спогади Степи Европы в эпоху средневековья (Труды по археологии) Брехуненко В. Козаки на степовому кордоні Європи Брехуненко В. Стосунки українського козацтва з Доном Яруцкий Л. Махно и махновцы Нікольський В.М. Підпілля ОУН(б) у Донбасі Гаркавец А. Codex Cumanicus: Половецкие молитвы, гимны и загадки XIII - XIV веков Куромія Гіроакі Зрозуміти Донбас Покровский П.А. Как живет донецкий шахтер Русов С. Донецкие углекопы Ковальчук В. ОУН в Центральній, Південній та Східній Україні 1941-1950-ті рр Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. 1734–1775 Діяльність підпілля ОУН на Сході України Смолій В., Кульчицький С., Якубова Л. Донбас і Крим: місце в модерному національному проекті Донбас у 1917-1921 Калинина Т. Проблемы истории Хазарии (по данным восточных источников) Исторические и статистические описания станиц и городов Области Войска Донского Гарустович Г.Н., Иванов В.А. Огузы и печенеги в Евразийских степях Антология Печенеги ( История. География. Этнография) Описание рыболовецких селений и ватаг донских и запорожских казаков в Северном Приазовье 1768 г Сулин И. Материалы к истории заселения Миусскаго (ныне Таганрогскаго) округа Гаркави А. Я. Сказания еврейских писателей о хазарах и Хазарском царстве Лишин, А. Акты, относящиеся к истории Войска Донского Curta F., Kovalev. R. Other Europe in the Middle Ages. Avars, Bulgars, Khazars and Cumans Копыл А.Г. Бахмут, столица Новой Америки Флеров В.С. Города и замки Хазарского каганата. Археологическая реальность Минеральные богатства Донского края Жеребецкий П. И. Живое серебро Донбасса Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь Репин Н.А. Заводы Донецкого района (Образовательные прогулки по России 1894-1902) Половець В.М. Половці Археологія та давня архітектура Лівобережної України та суміжних територій Рагозин Е. И. Железо и уголь на Юге России (1895) Сурожский П. Край угля и железа Шандра В. С. Донеччина: Адміністративно-територіальний і відомчий поділ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) Фомин П.И. Металлопромышленность Украины Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата Лутугин Л.И. Донецкий каменноугольный бассейн как источник минерального топлива Очерк месторождений полезных ископаемых в Европейской части России и на Урале Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне Верменич Я. В. Донбас як порубіжний регіон: територіальний вимір Куромія, Гіроакі. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870—1990-і роки Татаринов С.И., Федяев С.В., Федотов С.А. Археология Бахмутского края Історія міст і сіл Українській РСР: Донецьк, Луганськ Речь Н.Д. Борисяка о развитии горного промысла на юге России Кострица Ю.П. Жемчужина Донбасса Національна книга памяті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область Исторические и статистические заметки о Лисичанской штейгерской школе Хазары: миф и история Янжул І. Виробництво на Україні Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації Кульчицький С., Якубова Л. Донеччина і Луганщина у ХVІІ–ХХІ ст. Чухліб Т. Донеччина та Луганщина - козацькі землі України (XVI - XVIII ст.) Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Донецька область Усенко П. Маріуполь. Грецьке забарвлення українського Надазов'я (кінець XVII - початок XX ст.) Шмаков И.А. Каменноугольная промышленность Новороссийского края.1869 Телегiн Д.Я. Днiпро-донецька культура Кримський А.Ю. Історія хазарів з найдавніших часів до Х віку Новосельцев А.П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа Шуман Орест. Нечто о каменно-угольной ломке в Бахмутском уезде Екатеринославской губернии Смолій В.Якубова Л. Донеччина і Луганщина_ етнонаціональна ситуація, перспект. та інструменти держ.регулювання Устав Общества вспомоществования нуждающимся ученикам Лисичанской штейгерской школы Брио А. Исследование железной руды из с. Марковки Старобельского уезда Кострица Ю.П. У истоков горнозаводского дела: Очерки истории развития Лисичанского каменноугольного района. ХVІІІ-ХХ в.в Якубова Л. Д. Етнонаціональна історія Донбасу Шахты Горловского района (Наука и техника №35 (336) 31 августа 1929 г.) Філософи Донбасу. Історико-теоретичні нариси Материалы по Донбассу ко второй Всесоюзной топливной конференции Кульчицький С. В. Радянська індустріалізація на Донбасі 1926–1938 Македонский П. Донецкий рудно-угольный кряж и необходимость общего развития частной горной промышленности на юге России Донбас і Крим в економічному, суспільно-політичному та етнокультурному просторі України: історичний досвід, модерні виклики, перспективи Кульчицький С. В. Колективізація сільського господарства на Донбасі: 1928‒1938

Геннадій Єфіменко: Межі Українського Донбасу

Андрій Кобалія та Геннадій Єфіменко про історію формування території Донбасу.
 

Андрій Кобалія: Я знаю, що зараз медіа, як правило, говорять про Донбас як про Донецьку та Луганську область. Мені відомо, що є й інші визначення. Чи не могли б Ви їх озвучити?

 

Геннадій Єфіменко: Донбас – це поняття, що з’явилось у XIX столітті навколо розвіданих запасів вугілля. Спочатку існувало суто геологічне поняття – Донецький кам’яновугільний басейн, але оскільки тут почала розвиватись промисловість, то це поняття стало економічним. До національного складу це не мало стосунку. В XX столітті Донбас почав асоціюватись спочатку з Донецькою губернією, яка існувала у 1920-1925 роках, але потім губернія зникла і ті округи, які залишились – Юзівська (Сталінська), Луганська і Артемівська називали Донбасом. Так само їх називали і на початку 1930-х років. У деяких постановах у 1932 році йдеться про Донбас як про адміністративне утворення, бо там були міста і райони, які безпосередньо підпорядковувались центру. Потім була утворена Донецька область, яка включала в себе не тільки промислові, а й сільськогосподарські райони. Надалі Донбасом називають не тільки шахтарські регіони, а й увесь той промисловий конгломерат, що існує навколо.

 

Історик Геннадій Єфіменко // Громадське радіо
Історик Геннадій Єфіменко Фото: Громадське радіо

 

Андрій Кобалія: Розкажіть про етнічний склад Донбасу наприкінці XIX, на початкуXX століття. Хотів попросити Вас, аби Ви також згадали документи, на які ми можемо опиратись, говорячи про цю тему.

 

Геннадій Єфіменко: Етнічний склад і сучасного Донбасу, і сучасної Маріупольщини,і сучасної  Старобільщини був уперше визначений у 1897 році під час загальноросійського перепису населення. Там не згадуються окремі мови – російська, українська та білоруська, але згадуються народи малороси, бєлороси і великороси. Цей перепис у майбутньому став основою для визначення кордонів держави. Це були статистично точні дані. На Сході України це був Слов’яносербський повіт Катеринославської губернії, де українців було більше, ніж росіян, більше 50%. Близько 80% українців було у Старобільському повіті Харківської губернії.  Більше 70% у Таганрозькому повіті Області Війська Донського.

 

Донецький кам'яновугільний басейн  // Лікбез. Історичний фронтДонецький кам’яновугільний басейн. Фото: Лікбез. Історичний фронт. 

 

Андрій Кобалія: Багато наших слухачів знають, що про українців у XIX столітті часто говорять як про сільську націю, бо більшість жила у селах. Чи можемо ми сказати, що у 1897 році більшість українців на Донбасі жили у селах, а міста були російськомовними з єврейською та іншими громадами?

 

Геннадій Єфіменко: Так. Ви вірно сказали, що серед робітників у містах росіян було більше, але робітники не становили більшості на тих територіях, які ми звикли називати Донбасом. Сільського населення навіть на цій території  було більше, ніж міського, тому українців було там  більше, ніж росіян. Українці стали більшістю серед  робітників наприкінці 1920–на початку 1930-х років. Але цей процес затримав Голодомор.

 

Андрій Кобалія: Давайте поговоримо про те, частиною яких адміністративних утворень був Донбас за часів Російської імперії.

 

Геннадій Єфіменко: Промисловий Донбас – Юзівка (сучасний Донецьк) та Луганськ – це Катеринославська губернія. Але певні частини сучасної Донецької області, наприклад, Слов’янськ, те, що було на північ від Дінця – це була Харківська губернія.

 

Мапа Області Війська Донського  // Лікбез. Історичний фронтМапа Області Війська Донського Фото: Лікбез. Історичний фронт.

 

Андрій Кобалія: Ви згадали про 1897 рік. Відомо, що за 20 років, у 1917 почалися революції та громадянська війна, з’явилась Українська Народна Республіка. Розкажіть, що сталося з Донбасом з 1917 року до 1928 рік, коли український кордон, не рахуючи Крим. У складі яких адміністративних одиниць існував Донбас?

 

Геннадій Єфіменко: Донецький кам’яновугільний басейн охоплює не лише території сучасної України, а й частини Росії. Та ж Область Війська Донського, там серед  сільського населення більшістю  були донські козаки, тобто росіяни.

Ще у квітні-травні 1917 року українці хотіли бачити Україну автономною у складі Росії і вказували, які території мають входити до складу України. Було сказано, що ті губернії, де більшість становлять українці, увійдуть до складу України. На Сході це Катеринославська та Харківська губернії, які здебільшого були українськими. У цих рішеннях було закладено етнічний критерій.

 

Звичайно, Тимчасовий уряд дуже обурився цим, вони хотіли заборонити скликання Всеукраїнського військового з’їзду, але на це не пішли і у червні цього ж року було проголошено Перший універсал. Говорилося, що Україна автономна, але кордони не визначались. Приїхала комісія з Петрограду, яка була більш обережною. Дослідниця Олена Бойко вказувала, що в розмовах говорилося про визнання етнічного принципу. У Другому Універсалі про територіальні межі не говорилось. А 4 серпня 1917 року видали Тимчасову інструкцію у Петрограді, за якою Україна була обмежена п’ятьма з половиною губерніями. Оскільки постало питання виживання, українська сторона вирішила діяти в тих межах, які дають.

 

Після Жовтневого перевороту, ще до наступного універсалу, було визначено, що Україна —  це усі  українські губернії. 20 листопада 1917 року  Третім універсалом було проголошено Українську Народну Республіку, яка брала курсу на федеративну Росію, але тепер чітко окреслювались меж України. Там було чітко вказано 9 українських губерній. Щоправда, Таврійська вказувалась без Криму. Коли почалось протистояння між  більшовицькою владою та УНР, більшовики ще у кінці листопада визнали Україну у тих кордонах, які були вказані за Третім Універсалом. Вони намагались скликати Всеукраїнський з’їзд рад, на якому можна було перехопити ініціативу і захопити владу на території України. У Києві не вийшло. Тоді вони переїхали у Харків і там проголосили. Потім тривали перемовини з Німеччиною, і я неодноразово бачив телеграми від керівництва  радянської Росії, де говорилось, що українська радянська влада контролює значні частини України, і,зокрема Донбас у їхніх руках. Тобто це була Україна.

 

“Карта України” 1918 р., згідно з умовами Берестейського мирного договору // Лікбез. Історичний фронт“Карта України” 1918 р., згідно з умовами Берестейського мирного договору. Фото: Лікбез. Історичний фронт

 

У січні 1918 року була спроба проголосити Донецько-Криворізьку республіку, про що ми вже з Вами говорили, але у центрі це не підтримали, вона проіснувала півтора-два місяці. У березні у Кремлі було вирішено, що Донбас у складі України. Для радянської України, УНР чи пізніше гетьманату Скоропадського питання про те, де Донбас не виникало. Але стояло питання, як провести точну межу на Сході. У 1918 році було вирішено, що кордон проходить за довоєнними губерніями з невеликим відступом на користь України в районі Маріуполя, щоб було продовольче забезпечення. У 1919 році, коли більшовики захопили усю Україну, радянська Україна і Росія заключили договір про кордони, за яким на Сході кордон проходить за губерніальними межами: Катеринославська та Харківська губернія – це Україна, а Область Війська Донського – це Росія.

 

У 1920 році ситуація змінилась. Більшовики зрозуміли, що не втратять Україну, тому постало економічне питання. Для відбудови Донбасу його треба було об’єднати у складі єдиної адміністративної одиниці – губернії. Так з’явилась Донецька губернія з центром в Луганську. Ця губернія стала складовою України, що знайшло відображення у відповідних документах. Одним із них була постанова ВУЦВК від 16 квітня1920 року, яка була цілком узгоджена із Москвою.

Про ці факти завжди багато говорилось, але от про те, як Станиця Луганська потрапила до складу України говорять мало. Але це ж земля Донських козаків. Вона потрапила через близьке розташування до колишньої столиці губернії – Луганську, —  була приєднана до Донецької губернії, а відтак і до України у серпні 1920 року. Але російський Донбас, Таганрозький повіт, частина Області Війська Донського російська сторона постійно хотіла відняти. Після появи Радянського Союзу почався процес, аби ті території забрати назад. Частина території, що були у складі України з 1920 року, залишились в Україні, але більшість були віддані Росії. Цей кордон утвердився у 1925 році, деякі уточнення на Півночі відбулись у 1928 році.

 

Формування українсько-російського радянського адміністративного кордону (1918-1928) // Лікбез. Історичний фронт
Формування українсько-російського радянського адміністративного кордону (1918-1928). Фото:  Лікбез. Історичний фронт

 

Андрія Кобалія, Геннадій Єфіменко

 

Слухати випуск

 

Джерело: Громадське радіо