Про проект
В Дружковке открыли выставку, посвященную Василию Стусу Донецкий краеведческий музей может стать «музеем без стен» Первое арт-кафе в Доброполье В Костянтинівці працює виставка присвячена Василю Стусу Как модернизирують библиотеки Мариуполя Костянтинівка: Update міста Тичина і Жадан в одній виставі Как живет еврейская община Мариуполя Как меняеться Покровск Донецькі бійці УПА Квадрокоптери для музеїв Донбасу Як німецький театр розповідає про долі переселенців Як колядує Донбас Олена Стяжкіна про Донбас, мовне питання та сучасну Україну В Северодонецке открылся интерактивный музей, рассказывающий об успешных социальных проектах «Музей открыт на ремонт» — проект обновления музеев Славянска и Лисичанска: первые результаты У Сєвєродонецьку відкрилася фотовиставка про історію міст Донбасу Музей Луганска: создать, чтобы не забыть Нова збірка поетів з Донбасу Дмитро Стус про музеї на Донбасі, декомунізацію та сучасні культурні тенденції В Киеве откроется выставка донецкого художника, вдохновляемого Кастанедой Чим живе культурний Сєвєродонецьк Сергей Жадан в Дружковке Победы побеждённых Як шовковиця врятувала Слов'янськ Культура против войны Румунський арт-табір для дітей із зони АТО Маріуполь і «10 секунд», що його змінили Маріупольський портрет Стіва Джобса Шахтерские истории из Донбасса и Львовщины - что общего? Віртуальний музей Луганська The New Yorker о Жадане: неофициальный бард Донбасса, где все рушится Як оновлюється Словянський краєзнавчий музей Алевтина Кахидзе и "Профилактика оккупации" "Druzhkivka URBAN map" – нова форма спілкування з містянами Мурал-бум у Краматорську Мій Шевченко - Мій Світ: Валерія Таранова Druzhkivka Urban Fest 2016 Druzhkivka Urban Fest 2016: итоги и перспективы Арт-інсталяція "Городяни, які змогли" Майстер-клас з культури мови та Арт-лекції "Життя Василя Стуса як акт творчості" Перша Східноукраїнська книжкова толока Анна Бондаренко: Как в провинциальной библиотеке сделать HUB Заместителя посла королевства Бельгии в Украине очаровала Дружковка Дружківці відкрили нову іпостась Влади Литовченко Масляна в Дружківці Приходьте без запрошення: мистецькі осередки Донбасу LESYA HUB - рік разом Пісні Стуса, Висоцького і Окуджави в Дружківці Донбасс: границы и предел свободы Реальний та уявний Донбас "Новая Дружковка" - самый быстрый "велосипед" в будущее Вулиця Василя Стуса у Краматорську, меморіал Василя Стуса у Донецьку
Тарас Чухліб про козаків на Донбасі Оксана Міхєєва. Місто як поле символічних битв: випадок Донецька Як жив Донбас у кінці 20-х років Історія українських земель. Донбас Олена Стяжкіна про жінок України в повсякденній окупації 1941-1944 рр. на прикладі Донбасу. Олена Стяжкіна "Міщанка" та "бєздуховний обиватєль": ґендерні аспекти радянської повсякденності" Наталя Кривда та Михайло Фельдман про історичні міфи про Донбас Геннадій Єфіменко: Український Донбас: територія і кордони Геннадий Ефименко о формировании територии Донбаса Ирина Склокина об индустриальном наследии и порождениях советскости Віталій Скипальский про Донбас під час Акту Злуки Минуле у змінних кордонах: як писати історію після конфлікту Оксана Міхєєва Пам’ятник і публічний простір міста (випадок Донецька) Дмитро Снегирьов про історію шахтарських страйків на Донбасі Володимир Семистяга про міфи довкола "Молодої гвардії" Гироаки Куромия о Донбасе в советский период Гіроакі Куромія (лекції) Геннадій Єфіменко: Межі Українського Донбасу Олена Стяжкіна: Автобіографія як самоідентифікація мешканців Донбасу у 20-30 ті роки Володимир Куліков про міста-корпорації Донбасу Кирило Ткаченко про шахтарські страйки 1989-1993 років Андрій Любка та Тарас Лютий про Дикий степ, ментальні, історичні та культурні кордони Історія голосами шахтарів Презентація книги Тіма Джуда In Wartime: Stories from Ukraine Життя для шахти: міста Донбасу 1950-80-их років Сергій Єкельчик про Донбас між війною та революцією Марта Студенна-Скруква про гірничу культуру Донбасу та Сілезії Станіслав Федорчук про трудову еміграцію з Польщі на Донбас у перші роки Другої світової війни. Европейцы и индустриализация Донбасса Наталя Каплун про поселення сербів на Донбасі Віктор Скальський про боротьбу за владу у Луганську у 1917 році Олена Снігова: Постіндустріальна економіка старопромислових регіонів Оксана Міхеєва про декомунізацію Донбасу Оксана Міхеєва про формування ідентичності на Донбасі Павло Подобєд про донбасців в армії УНР
Папакін Г. В. Донбас на "чорній дошці": 1932–1933 Абліцов В. Донбас: європейська Україна чи азійське дикопілля Пиріг Р. Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень–листопад 1918 року) Донік О. М. З історії індустріального освоєння Донбасу (ХІХ – початок ХХ ст.) Чухлиб Т. Мечом и оралом. Донбасс - древняя земля Украины Схід і Південь України час простір соціум Исторический очерк Луганского литейного завода Лисенко К.И. О возможности водворения содового производства на юге России Нові сторінки історії Донбасу Усачук А.Н. Поиски Старопетровского чугунолитейного завода — первый опыт археологического изучения индустриального объекта в Донбассе Міхеєва О.К. Кримінальна злочинність і боротьба з нею в Донбасі(1919-1929) Пірко В. О., Литвиновська М.В. Соляні промисли Донеччини в XVII - XVIII ст. Подкур Р. Ю. «Великий терор» 1937–1938 рр. на Донбасі Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу Юз та Юзівка Фридгут Т. Політика та революція в Донбасі Ніколаєць Ю. О. Поселенська структура населення Донбасу Wynn Ch. Workers, strikes, and pogromsThe Donbass-Dnepr bend in late imperial Russia 1870-1905 Головко В. Олигархи из города роз. Становление и развитие крупного капитала Донбасса (1991–2014 гг.) Альманах Кальміюс Копыл А.Г. Из истории храмов Бахмута Саєнко І.В. Минуле українського козацтва на Луганщині Подов В.И. Славяносербия: Очерки из истории заселения Донбасса в 18 в. Документы Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії) Полонська-Василенко Н.Д. Матеріали до історії гірничої промисловості Донбасу Дзюба І. Донецька рана України Пірко В. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI-XVIII ст Подов В.И. Легенды и были Донбасса Шевченко А.В. Основатели Горловки: Краеведческие очерки Фертнер Ф.Р. Донецкая каменноугольная промышленность Мевиус, Аполлон Федорович. Будущность горнозаводского промысла на Юге России Антонов Н.Н. Донецкий бассейн и его промышленность (1922) Арский Р. Донецкий бассейн Подов В. Открытие Донбасса: Исторический очерк. Документы Горлов П. История горно-заводского дела на территории Донецкого кряжа и вблизи Керчи (1696 - 1859 гг.) Святогірський альманах Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края Дадашов О.С., Татаринов С.Й. Витоки солевидобутку в Донбасі Ступки и голландская соляная шахта «Петр Великий». Строения и те, кто жил и работал там Pozdravljajoe. Russische wenskaarten rond 1910 Менделеев Д.И. Будущая сила, покоящаяся на берегах Донца. Мировое значение каменного угля и Донецкого бассейна Таскин Е.Н. Каменноугольная промышленность Донецкого бассейна: Условия ее развития и современное положение. 1896 Томилов К.Н. Описание земель войска Донского (Горный журнал 1849 Кн.06 июнь) Черная страна. Сборник об угле (1923) Татаринов С., Тутова О. Нариси історії самоврядування в Бахмуті і повіті у XVIII–XX століттях Заводы и рудники. Календарь-ежегодник «Приднепровье» (1914) Смолій В., Якубова Л. Донеччина і Луганщина: місце в модерному українському національному проекті. Колесник А.В. Средний палеолит Донбасса Татаринов С.Й., Тутова Н.О. Православ'я Бахмутського краю Лепявко С. Великий кордон Європи як фактор становленя козацтва Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. Весь Луганск в кармане. Адрес-календарь и справочная книга города и окрестностей на 1912 год Азовське намісництво: нереалізований проект Описи Степової України останньої чверті XVIII – початку XIX століття Донбас 1943–1950 років Відновлення промислової і транспортної інфраструктури Бацак Н.І. Культурно-освітній розвиток грецької громади Північного Приазов’я (ХУІІІ-ХІХ ст.) Подов В. І., Курило В. С. Історія Донбасу Білецька В. Шахтарські пісні Сухоруков В.Д. Историческое описание Земли Войска Донского Маленко, Людмила. Азовське козацьке військо (1828-1866) Лаврів П.І. Історія південно-східної України Татаринов С.Й. Федотов С.А. Етнічна історія північно-східної Донеччини (XVIII - початок ХХ ст.) Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939-1959 рр.) Дедов В.Н. Святогорское имение и его владельцы с конца XVIII до начала ХХ века Історія Горлівки у документах та матеріалах Задніпровський О.І. Хроніка голоду 1946 – 1947 років у Донбасі Донбас в етнополітичному вимірі Сусликов В. Є., Титаренко Д. М. Горлівка в період Великої Вітчизняної війни та перші повоєнні роки (1941–1950) Матеріали до опису округ УСРР Луганська округа Історико-містобудівні дослідження м. Горлівки Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Плетнёва С. А. Кочевники южнорусских степей в эпоху средневековья (IV—XIII века) Марочко B. I. Голодомор 1932–1933 років на Донбасі Плетнева С.А. Очерки хазарской археологии Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Кононов І.Ф. Етнос. Цінності. Комунікація (Донбас в етнокультурних координатах України) Голубовский П. В. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар Гендерні дослідження. Донбаські студії Плетнева С.А.От кочевий к городам. Салтово-Маяцкая культура. Реабілітовані історією. Луганська область Флерова В.Е. Образы и сюжеты мифологии Хазарии Донецький Вісник Наукового Товариства ім.Шевченка. Серія Історія Плетнёва С. А. Половцы Філянський М. Короткий путівник Реабілітовані історією. Донецька область Махно Нестор. Спогади Степи Европы в эпоху средневековья (Труды по археологии) Брехуненко В. Козаки на степовому кордоні Європи Брехуненко В. Стосунки українського козацтва з Доном Яруцкий Л. Махно и махновцы Нікольський В.М. Підпілля ОУН(б) у Донбасі Гаркавец А. Codex Cumanicus: Половецкие молитвы, гимны и загадки XIII - XIV веков Куромія Гіроакі Зрозуміти Донбас Покровский П.А. Как живет донецкий шахтер Русов С. Донецкие углекопы Ковальчук В. ОУН в Центральній, Південній та Східній Україні 1941-1950-ті рр Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. 1734–1775 Діяльність підпілля ОУН на Сході України Смолій В., Кульчицький С., Якубова Л. Донбас і Крим: місце в модерному національному проекті Донбас у 1917-1921 Калинина Т. Проблемы истории Хазарии (по данным восточных источников) Исторические и статистические описания станиц и городов Области Войска Донского Гарустович Г.Н., Иванов В.А. Огузы и печенеги в Евразийских степях Антология Печенеги ( История. География. Этнография) Описание рыболовецких селений и ватаг донских и запорожских казаков в Северном Приазовье 1768 г Сулин И. Материалы к истории заселения Миусскаго (ныне Таганрогскаго) округа Гаркави А. Я. Сказания еврейских писателей о хазарах и Хазарском царстве Лишин, А. Акты, относящиеся к истории Войска Донского Curta F., Kovalev. R. Other Europe in the Middle Ages. Avars, Bulgars, Khazars and Cumans Копыл А.Г. Бахмут, столица Новой Америки Флеров В.С. Города и замки Хазарского каганата. Археологическая реальность Минеральные богатства Донского края Жеребецкий П. И. Живое серебро Донбасса Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь Репин Н.А. Заводы Донецкого района (Образовательные прогулки по России 1894-1902) Половець В.М. Половці Археологія та давня архітектура Лівобережної України та суміжних територій Рагозин Е. И. Железо и уголь на Юге России (1895) Сурожский П. Край угля и железа Шандра В. С. Донеччина: Адміністративно-територіальний і відомчий поділ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) Фомин П.И. Металлопромышленность Украины Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата Лутугин Л.И. Донецкий каменноугольный бассейн как источник минерального топлива Очерк месторождений полезных ископаемых в Европейской части России и на Урале Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне Верменич Я. В. Донбас як порубіжний регіон: територіальний вимір Куромія, Гіроакі. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870—1990-і роки Татаринов С.И., Федяев С.В., Федотов С.А. Археология Бахмутского края Історія міст і сіл Українській РСР: Донецьк, Луганськ Речь Н.Д. Борисяка о развитии горного промысла на юге России Кострица Ю.П. Жемчужина Донбасса Національна книга памяті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область Исторические и статистические заметки о Лисичанской штейгерской школе Хазары: миф и история Янжул І. Виробництво на Україні Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації Кульчицький С., Якубова Л. Донеччина і Луганщина у ХVІІ–ХХІ ст. Чухліб Т. Донеччина та Луганщина - козацькі землі України (XVI - XVIII ст.) Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Донецька область Усенко П. Маріуполь. Грецьке забарвлення українського Надазов'я (кінець XVII - початок XX ст.) Шмаков И.А. Каменноугольная промышленность Новороссийского края.1869 Телегiн Д.Я. Днiпро-донецька культура Кримський А.Ю. Історія хазарів з найдавніших часів до Х віку Новосельцев А.П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа Шуман Орест. Нечто о каменно-угольной ломке в Бахмутском уезде Екатеринославской губернии Смолій В.Якубова Л. Донеччина і Луганщина_ етнонаціональна ситуація, перспект. та інструменти держ.регулювання Устав Общества вспомоществования нуждающимся ученикам Лисичанской штейгерской школы Брио А. Исследование железной руды из с. Марковки Старобельского уезда Кострица Ю.П. У истоков горнозаводского дела: Очерки истории развития Лисичанского каменноугольного района. ХVІІІ-ХХ в.в Якубова Л. Д. Етнонаціональна історія Донбасу Шахты Горловского района (Наука и техника №35 (336) 31 августа 1929 г.) Філософи Донбасу. Історико-теоретичні нариси Материалы по Донбассу ко второй Всесоюзной топливной конференции Кульчицький С. В. Радянська індустріалізація на Донбасі 1926–1938 Македонский П. Донецкий рудно-угольный кряж и необходимость общего развития частной горной промышленности на юге России Донбас і Крим в економічному, суспільно-політичному та етнокультурному просторі України: історичний досвід, модерні виклики, перспективи Кульчицький С. В. Колективізація сільського господарства на Донбасі: 1928‒1938

Нове місто за рубль

У кінці ХІХ століття Донбас активно розвивався: нові заводи, нові підприємства, нові перспективи. Однак, на початках умови праці були далекими від ідеалу, що, як результат, приводило до появи невдоволення в масах. 15 травня 1887 року в Юзівці відбувся перший політичний страйк шахтарів. 1576.com.ua вирішив згадати хронологію шахтарського протесту у дореволюційному Донбасі.

 

Донбас уже в другій половині XIX століття став одним з промислових центрів Російської імперії. Як відомо, розвивати регіон почав іноземний капітал. Влітку 1869 року було засноване Новоросійське товариство для будівництва металургійного заводу. Очолив фірму нині всім відомий англієць Джон Юз. Поряд із заводом виникло селище, яке назвали в честь власника – Юзівкою.

 

 Металургійний завод Джона Юза. Фото: evgensemenihin.livejournal.com
 

 

На території Юзівки діяло 9 копалень, де працювало близько 2 тис. робітників, за рік видобували біля 100 млн. пудів вугілля. У 1873 році повністю запрацював металургійний завод. Слово «важкі» досить скупо описує умови, в яких опинилися працівники копалень і заводу. Шахтарі не мали житла, санітарне забезпечення було практично відсутнім. Не було передбачено медичних пунктів і багато працівників помирало від елементарних травм чи запалення.

 

На відміну від жахів тогочасного Донбасу, в Європі вже досить давно інакше підходили до умов праці шахтарів. Особливо це можна було простежити у Великобританії, де вугільна промисловість була однією з найбільших галузей в країні. Поступово власники та уряд всіляко покращували стан гірничодобувної промисловості.

 

 Прокатний цех заводу Юза. Фото: http://infodon.org.ua/

 

 

 З 80-років на шахтах почали ставити електромашини, які полегшували роботу працівникам, були насоси центрального водовідливу, вентилятори головного провітрювання. Згодом з'явились перші профспілки, які могли впливати на власників. Парламент почав ухвалювати закони щодо захисту шахтарів.

 

Та й в межах Російської імперії не все було так погано. У Катовіце німецькі підприємці – власники місцевих шахт у 1908-1919 роках побудували для працівників цілий район– Нікішовець. Усього звели дев'ять цегляних блокових будинків, громадські будівлі та костел. У кожному будинку – 165 квартир. Типова квартира мала площа 63 кв. м. та складалась з двох кімнат і кухні. У внутрішніх дворах були господарські приміщення, в тому числі свинарники та печі для випікання хліба.

 

Шахтарський район Нікішовец в Катовіце. Фото: pl.wikipedia.org
 

 

Існувала навіть загальна безкоштовна пральня, оскільки прати вдома заборонялось, щоб волога не руйнувала стіни будинків. Сформували графік, згідно якого сюди приходили домогосподарки, щоб випрати білизну.

 

Однак на Донбасі навіть до таких умов було ще далеко. Капітал лише починав проникати сюди. Власники просто не встигали все налагодити. Хоча багато з них цього і не прагнув. Особливо це стосувалося зарплатні, адже навіщо платити більше. Денний заробіток був менший 1 рубля. В той же час працівників постійно штрафували (5 рублів за куріння на робочому місці, 25 рублів за невиконання норми).

 

Нікішовец. Фото: pl.wikipedia.org

 

 

Завод лише розгортав діяльність, тому обслуговування було поганим. Працівникам ще в лютому 1874 року пообіцяли підняти зарплату аж до 1 руб. в день. Це підтвердив головний інженер заводу Харріс. Однак в день зарплати шахтарі отримали ті ж суми. І це стало останньою краплею. Тому вони домовились не виходити на роботу, але 29 квітня таких набралось лише десята частина від працівників. Шахта і далі працювала.

 

Як це часто буває, приводом до справжнього бунту стала річ зовсім банальна - алкоголь. Робітники заводу випадково знайшли декілька пляшок горілки і намагався нишком її присвоїти, але на півдорозі до здійснення цього підступного плану, їх перестріли шахтарі, які й собі захотіли долучитися до "зеленого змія". Почалась бійка. Шахтарів було більше, тому їх опоненти вирішили втекти і заховатися. Так переслідувачі увірвались на територію заводу, де побоїще продовжилось.

 

Листівка товариства тверезості в Юзівці. Фото: uargument.com.ua
 

 

Пияцтво було серйозною проблемою в місті. Фінансисти заводу Юза підрахували, що з 15 тисяч рублів виданих працівникам, 12 тис. одразу пропивались. Після святкування зарплати 1,5 тисяч робітників не виходили на роботу 3-5 днів. За це їх штрафували. Загальна сума штрафів добігала 54 тисяч на рік. Причому у збитку було і підприємство. Навіть якщо хтось і був тверезим, то завод все одно переставав працювати.

 

Дізнавшись про побоїще, Юз намагався вигнати мітингарів за межі заводу, а коли це не вдалося – швидко організував на підмогу загін зі своїх підлеглих. В результаті було затримано 40 чоловік. Порядок було відновлено, але не надовго. Обурені шахтарі вимагали звільнити затриманих товаришів, а коли власник відмовився, погрожували вночі відбити їх силою.

 

Юзівські шахтарі. Фото: www.donjetsk.com

 

 

Юз спорядив сто бійців для охорони і заявив шахтарям, що протидіятиме будь-якому насильству з їхнього боку. Наступного дня з Бахмута приїхав жандарм та урядник, які відвезли "бунтарів" до в'язниці. Усіх невдовзі оштрафували та відпустили. Хоча зарплату все ж довелось підняти.

 

Проте бунт був спрямований не тільки проти Юза. У 1875 році в місті стався новий виступ. Поліцейські нацькували натовп на базар (де торгували переважно євреї), щоб перетворити робочий бунт в єврейський погром. У 1887 році Юз вдало ізолював робочих заводу від виступу шахтарів, поширивши слух, що погромники битимуть євреїв.

 

Холерний бунт

 

У липні 1892 року в Юзівці розпочалась епідемія холери. Померло багато місцевих.  Міська лікарня, звичайно, не була в належному стані. Лікарі не справлялися з хворобою. Однак на початку серпня кількість хворих все ж зменшилась .

І знову ж, як то завжди трапляється, в епідемії звинуватили місцевих євреїв. 2 серпня в центрі міста зібрався величезний натовп. На Базарній площі натовп почав бити торгівців та нищити їх магазини. До вечора велика торгова площа містечка Юзівки горіла з усіх кінців. Відбиваючись камінням від козаків, викликаних для приборкання бунту, натовп продовжував підпалювати та грабувати.

 

Спалені будинки в центрі Юзівки. Фото: http://uargument.com.ua/

 

 

Козаки в свою чергу відкрили вогонь і таки розігнали мітингарів. Восени в Маріуполі відбувся суд. Всього було покарано 81 учасник, чотирьох ініціаторів засудили до смертної кари.

 

Загалом пролетаріату "холерний бунт", як то кажеться, не приніс нічого хорошого, крім поганого. А ось для Юзівки він виявився переломною подією. Обурені маси спалили мало не половину будинків. У наступні місяці центр міста був збудований фактично заново. З 1892 року можна вести відлік тієї міської забудови, яка сформувала обличчя старої Юзівки. І хоч бунт не виконав свого прямого призначення, він змінив місто на краще.