Про проект
В Дружковке открыли выставку, посвященную Василию Стусу Донецкий краеведческий музей может стать «музеем без стен» Первое арт-кафе в Доброполье В Костянтинівці працює виставка присвячена Василю Стусу Как модернизирують библиотеки Мариуполя Костянтинівка: Update міста Тичина і Жадан в одній виставі Как живет еврейская община Мариуполя Как меняеться Покровск Донецькі бійці УПА Квадрокоптери для музеїв Донбасу Як німецький театр розповідає про долі переселенців Як колядує Донбас Олена Стяжкіна про Донбас, мовне питання та сучасну Україну В Северодонецке открылся интерактивный музей, рассказывающий об успешных социальных проектах «Музей открыт на ремонт» — проект обновления музеев Славянска и Лисичанска: первые результаты У Сєвєродонецьку відкрилася фотовиставка про історію міст Донбасу Музей Луганска: создать, чтобы не забыть Нова збірка поетів з Донбасу Дмитро Стус про музеї на Донбасі, декомунізацію та сучасні культурні тенденції В Киеве откроется выставка донецкого художника, вдохновляемого Кастанедой Чим живе культурний Сєвєродонецьк Сергей Жадан в Дружковке Победы побеждённых Як шовковиця врятувала Слов'янськ Культура против войны Румунський арт-табір для дітей із зони АТО Маріуполь і «10 секунд», що його змінили Маріупольський портрет Стіва Джобса Шахтерские истории из Донбасса и Львовщины - что общего? Віртуальний музей Луганська The New Yorker о Жадане: неофициальный бард Донбасса, где все рушится Як оновлюється Словянський краєзнавчий музей Алевтина Кахидзе и "Профилактика оккупации" "Druzhkivka URBAN map" – нова форма спілкування з містянами Мурал-бум у Краматорську Мій Шевченко - Мій Світ: Валерія Таранова Druzhkivka Urban Fest 2016 Druzhkivka Urban Fest 2016: итоги и перспективы Арт-інсталяція "Городяни, які змогли" Майстер-клас з культури мови та Арт-лекції "Життя Василя Стуса як акт творчості" Перша Східноукраїнська книжкова толока Анна Бондаренко: Как в провинциальной библиотеке сделать HUB Заместителя посла королевства Бельгии в Украине очаровала Дружковка Дружківці відкрили нову іпостась Влади Литовченко Масляна в Дружківці Приходьте без запрошення: мистецькі осередки Донбасу LESYA HUB - рік разом Пісні Стуса, Висоцького і Окуджави в Дружківці Донбасс: границы и предел свободы Реальний та уявний Донбас "Новая Дружковка" - самый быстрый "велосипед" в будущее Вулиця Василя Стуса у Краматорську, меморіал Василя Стуса у Донецьку
Тарас Чухліб про козаків на Донбасі Оксана Міхєєва. Місто як поле символічних битв: випадок Донецька Як жив Донбас у кінці 20-х років Історія українських земель. Донбас Олена Стяжкіна про жінок України в повсякденній окупації 1941-1944 рр. на прикладі Донбасу. Олена Стяжкіна "Міщанка" та "бєздуховний обиватєль": ґендерні аспекти радянської повсякденності" Наталя Кривда та Михайло Фельдман про історичні міфи про Донбас Геннадій Єфіменко: Український Донбас: територія і кордони Геннадий Ефименко о формировании територии Донбаса Ирина Склокина об индустриальном наследии и порождениях советскости Віталій Скипальский про Донбас під час Акту Злуки Минуле у змінних кордонах: як писати історію після конфлікту Оксана Міхєєва Пам’ятник і публічний простір міста (випадок Донецька) Дмитро Снегирьов про історію шахтарських страйків на Донбасі Володимир Семистяга про міфи довкола "Молодої гвардії" Гироаки Куромия о Донбасе в советский период Гіроакі Куромія (лекції) Геннадій Єфіменко: Межі Українського Донбасу Олена Стяжкіна: Автобіографія як самоідентифікація мешканців Донбасу у 20-30 ті роки Володимир Куліков про міста-корпорації Донбасу Кирило Ткаченко про шахтарські страйки 1989-1993 років Андрій Любка та Тарас Лютий про Дикий степ, ментальні, історичні та культурні кордони Історія голосами шахтарів Презентація книги Тіма Джуда In Wartime: Stories from Ukraine Життя для шахти: міста Донбасу 1950-80-их років Сергій Єкельчик про Донбас між війною та революцією Марта Студенна-Скруква про гірничу культуру Донбасу та Сілезії Станіслав Федорчук про трудову еміграцію з Польщі на Донбас у перші роки Другої світової війни. Европейцы и индустриализация Донбасса Наталя Каплун про поселення сербів на Донбасі Віктор Скальський про боротьбу за владу у Луганську у 1917 році Олена Снігова: Постіндустріальна економіка старопромислових регіонів Оксана Міхеєва про декомунізацію Донбасу Оксана Міхеєва про формування ідентичності на Донбасі Павло Подобєд про донбасців в армії УНР
Папакін Г. В. Донбас на "чорній дошці": 1932–1933 Абліцов В. Донбас: європейська Україна чи азійське дикопілля Пиріг Р. Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень–листопад 1918 року) Донік О. М. З історії індустріального освоєння Донбасу (ХІХ – початок ХХ ст.) Чухлиб Т. Мечом и оралом. Донбасс - древняя земля Украины Схід і Південь України час простір соціум Исторический очерк Луганского литейного завода Лисенко К.И. О возможности водворения содового производства на юге России Нові сторінки історії Донбасу Усачук А.Н. Поиски Старопетровского чугунолитейного завода — первый опыт археологического изучения индустриального объекта в Донбассе Міхеєва О.К. Кримінальна злочинність і боротьба з нею в Донбасі(1919-1929) Пірко В. О., Литвиновська М.В. Соляні промисли Донеччини в XVII - XVIII ст. Подкур Р. Ю. «Великий терор» 1937–1938 рр. на Донбасі Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу Юз та Юзівка Фридгут Т. Політика та революція в Донбасі Ніколаєць Ю. О. Поселенська структура населення Донбасу Wynn Ch. Workers, strikes, and pogromsThe Donbass-Dnepr bend in late imperial Russia 1870-1905 Головко В. Олигархи из города роз. Становление и развитие крупного капитала Донбасса (1991–2014 гг.) Альманах Кальміюс Копыл А.Г. Из истории храмов Бахмута Саєнко І.В. Минуле українського козацтва на Луганщині Подов В.И. Славяносербия: Очерки из истории заселения Донбасса в 18 в. Документы Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії) Полонська-Василенко Н.Д. Матеріали до історії гірничої промисловості Донбасу Дзюба І. Донецька рана України Пірко В. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI-XVIII ст Подов В.И. Легенды и были Донбасса Шевченко А.В. Основатели Горловки: Краеведческие очерки Фертнер Ф.Р. Донецкая каменноугольная промышленность Мевиус, Аполлон Федорович. Будущность горнозаводского промысла на Юге России Антонов Н.Н. Донецкий бассейн и его промышленность (1922) Арский Р. Донецкий бассейн Подов В. Открытие Донбасса: Исторический очерк. Документы Горлов П. История горно-заводского дела на территории Донецкого кряжа и вблизи Керчи (1696 - 1859 гг.) Святогірський альманах Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края Дадашов О.С., Татаринов С.Й. Витоки солевидобутку в Донбасі Ступки и голландская соляная шахта «Петр Великий». Строения и те, кто жил и работал там Pozdravljajoe. Russische wenskaarten rond 1910 Менделеев Д.И. Будущая сила, покоящаяся на берегах Донца. Мировое значение каменного угля и Донецкого бассейна Таскин Е.Н. Каменноугольная промышленность Донецкого бассейна: Условия ее развития и современное положение. 1896 Томилов К.Н. Описание земель войска Донского (Горный журнал 1849 Кн.06 июнь) Черная страна. Сборник об угле (1923) Татаринов С., Тутова О. Нариси історії самоврядування в Бахмуті і повіті у XVIII–XX століттях Заводы и рудники. Календарь-ежегодник «Приднепровье» (1914) Смолій В., Якубова Л. Донеччина і Луганщина: місце в модерному українському національному проекті. Колесник А.В. Средний палеолит Донбасса Татаринов С.Й., Тутова Н.О. Православ'я Бахмутського краю Лепявко С. Великий кордон Європи як фактор становленя козацтва Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. Весь Луганск в кармане. Адрес-календарь и справочная книга города и окрестностей на 1912 год Азовське намісництво: нереалізований проект Описи Степової України останньої чверті XVIII – початку XIX століття Донбас 1943–1950 років Відновлення промислової і транспортної інфраструктури Бацак Н.І. Культурно-освітній розвиток грецької громади Північного Приазов’я (ХУІІІ-ХІХ ст.) Подов В. І., Курило В. С. Історія Донбасу Білецька В. Шахтарські пісні Сухоруков В.Д. Историческое описание Земли Войска Донского Маленко, Людмила. Азовське козацьке військо (1828-1866) Лаврів П.І. Історія південно-східної України Татаринов С.Й. Федотов С.А. Етнічна історія північно-східної Донеччини (XVIII - початок ХХ ст.) Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939-1959 рр.) Дедов В.Н. Святогорское имение и его владельцы с конца XVIII до начала ХХ века Історія Горлівки у документах та матеріалах Задніпровський О.І. Хроніка голоду 1946 – 1947 років у Донбасі Донбас в етнополітичному вимірі Сусликов В. Є., Титаренко Д. М. Горлівка в період Великої Вітчизняної війни та перші повоєнні роки (1941–1950) Матеріали до опису округ УСРР Луганська округа Історико-містобудівні дослідження м. Горлівки Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Плетнёва С. А. Кочевники южнорусских степей в эпоху средневековья (IV—XIII века) Марочко B. I. Голодомор 1932–1933 років на Донбасі Плетнева С.А. Очерки хазарской археологии Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Кононов І.Ф. Етнос. Цінності. Комунікація (Донбас в етнокультурних координатах України) Голубовский П. В. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар Гендерні дослідження. Донбаські студії Плетнева С.А.От кочевий к городам. Салтово-Маяцкая культура. Реабілітовані історією. Луганська область Флерова В.Е. Образы и сюжеты мифологии Хазарии Донецький Вісник Наукового Товариства ім.Шевченка. Серія Історія Плетнёва С. А. Половцы Філянський М. Короткий путівник Реабілітовані історією. Донецька область Махно Нестор. Спогади Степи Европы в эпоху средневековья (Труды по археологии) Брехуненко В. Козаки на степовому кордоні Європи Брехуненко В. Стосунки українського козацтва з Доном Яруцкий Л. Махно и махновцы Нікольський В.М. Підпілля ОУН(б) у Донбасі Гаркавец А. Codex Cumanicus: Половецкие молитвы, гимны и загадки XIII - XIV веков Куромія Гіроакі Зрозуміти Донбас Покровский П.А. Как живет донецкий шахтер Русов С. Донецкие углекопы Ковальчук В. ОУН в Центральній, Південній та Східній Україні 1941-1950-ті рр Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. 1734–1775 Діяльність підпілля ОУН на Сході України Смолій В., Кульчицький С., Якубова Л. Донбас і Крим: місце в модерному національному проекті Донбас у 1917-1921 Калинина Т. Проблемы истории Хазарии (по данным восточных источников) Исторические и статистические описания станиц и городов Области Войска Донского Гарустович Г.Н., Иванов В.А. Огузы и печенеги в Евразийских степях Антология Печенеги ( История. География. Этнография) Описание рыболовецких селений и ватаг донских и запорожских казаков в Северном Приазовье 1768 г Сулин И. Материалы к истории заселения Миусскаго (ныне Таганрогскаго) округа Гаркави А. Я. Сказания еврейских писателей о хазарах и Хазарском царстве Лишин, А. Акты, относящиеся к истории Войска Донского Curta F., Kovalev. R. Other Europe in the Middle Ages. Avars, Bulgars, Khazars and Cumans Копыл А.Г. Бахмут, столица Новой Америки Флеров В.С. Города и замки Хазарского каганата. Археологическая реальность Минеральные богатства Донского края Жеребецкий П. И. Живое серебро Донбасса Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь Репин Н.А. Заводы Донецкого района (Образовательные прогулки по России 1894-1902) Половець В.М. Половці Археологія та давня архітектура Лівобережної України та суміжних територій Рагозин Е. И. Железо и уголь на Юге России (1895) Сурожский П. Край угля и железа Шандра В. С. Донеччина: Адміністративно-територіальний і відомчий поділ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) Фомин П.И. Металлопромышленность Украины Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата Лутугин Л.И. Донецкий каменноугольный бассейн как источник минерального топлива Очерк месторождений полезных ископаемых в Европейской части России и на Урале Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне Верменич Я. В. Донбас як порубіжний регіон: територіальний вимір Куромія, Гіроакі. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870—1990-і роки Татаринов С.И., Федяев С.В., Федотов С.А. Археология Бахмутского края Історія міст і сіл Українській РСР: Донецьк, Луганськ Речь Н.Д. Борисяка о развитии горного промысла на юге России Кострица Ю.П. Жемчужина Донбасса Національна книга памяті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область Исторические и статистические заметки о Лисичанской штейгерской школе Хазары: миф и история Янжул І. Виробництво на Україні Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації Кульчицький С., Якубова Л. Донеччина і Луганщина у ХVІІ–ХХІ ст. Чухліб Т. Донеччина та Луганщина - козацькі землі України (XVI - XVIII ст.) Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Донецька область Усенко П. Маріуполь. Грецьке забарвлення українського Надазов'я (кінець XVII - початок XX ст.) Шмаков И.А. Каменноугольная промышленность Новороссийского края.1869 Телегiн Д.Я. Днiпро-донецька культура Кримський А.Ю. Історія хазарів з найдавніших часів до Х віку Новосельцев А.П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа Шуман Орест. Нечто о каменно-угольной ломке в Бахмутском уезде Екатеринославской губернии Смолій В.Якубова Л. Донеччина і Луганщина_ етнонаціональна ситуація, перспект. та інструменти держ.регулювання Устав Общества вспомоществования нуждающимся ученикам Лисичанской штейгерской школы Брио А. Исследование железной руды из с. Марковки Старобельского уезда Кострица Ю.П. У истоков горнозаводского дела: Очерки истории развития Лисичанского каменноугольного района. ХVІІІ-ХХ в.в Якубова Л. Д. Етнонаціональна історія Донбасу Шахты Горловского района (Наука и техника №35 (336) 31 августа 1929 г.) Філософи Донбасу. Історико-теоретичні нариси Материалы по Донбассу ко второй Всесоюзной топливной конференции Кульчицький С. В. Радянська індустріалізація на Донбасі 1926–1938 Македонский П. Донецкий рудно-угольный кряж и необходимость общего развития частной горной промышленности на юге России Донбас і Крим в економічному, суспільно-політичному та етнокультурному просторі України: історичний досвід, модерні виклики, перспективи Кульчицький С. В. Колективізація сільського господарства на Донбасі: 1928‒1938

Шахтарські історії із заходу та сходу: спільне й особливе

Попри самобутній розвиток, Донеччина та Львівщина мають деякі спільні риси і пов’язані вони із розвитком вугільної промисловості. У 1950-х рр. в Радянському Союзу вугілля розглядалось основним видом палива. Для збільшення його видобутку будувались нові шахти як на Донбасі, так і у  Львівсько-Волинському басейні, де у повоєнний період розпочались інтенсивні геолого-розвідувальні  роботи. Зведення вугільних підприємств спричинило появу нових міст та селищ як на сході, так і на заході України. Звичайно, на Донбасі цей процес був масштабнішим.

 

Середовищем проживання гірників на сході та заході України є малі та середні шахтарські міста. Їх можна визначити як монопрофільні або моногалузеві: тут у вугільній промисловості задіяно 50 % і більше населення. На Донеччині та Луганщині за таким критерієм нараховується понад 40 міст. Серед них – Гірник, Добропілля, Мирноград, Новогродівка. На Львівщині – це міста Червоноград, Соснівка, Сокаль, смт Гірник та ін.

Чимало з них утворилось фактично на «порожньому місці» поблизу вугільних родовищ (Українськ, Гірник Донецької області або Соснівка Львівської). Навколо шахт гуртувались робітничі поселення, де мешкали спочатку шахтобудівники, а згодом гірники зі своїми родинами. Коли кількість населення досягала 12 тис. осіб, робітниче поселення отримувало статус міста.

 

Дещо іншою була історія Червонограда. До 1952 р. місто перебувало у складі Польщі. На підставі міжнародної угоди між Польщею та СРСР відбувся обмін територіями. Кристиниполь опинився у складі Української РСР. Була змінена назва міста на Червоноград. Тут були виявлені поклади вугілля і розпочалось будівництво шахт. Саме місто складалось з 2-х частин: старої (умовно кажучи «дорадянської») та нової. Навіть назва закріпилась за цим районом – «Нове місто».

 

Найбільш інтенсивно шахтарські селища та міста заселялись у 1950-60-ті роки. Завдяки трудовій міграції відбулось суттєве зростання чисельності населення переважної більшості шахтарських міст. Багато нових робітників прибувало на шахти Донбасу із західних регіонів УРСР. Наприклад, до міста Сніжне Донецької області на будівництво шахти приїхала комсомольська бригада із Закарпаття (сама шахта отримала назву «Закарпатська-Комсомольська»). У 1950-ті рр. на будівництво шахт Червонограду їхали гірники з Донбасу. У радянських ЗМІ тих часів Львівсько-Волинський басейн часто називали «молодшим братом Донбасу». Більшість шахт-новобудов тут була споруджена за участі донецьких гірників та інженерів. Важливим джерелом збільшення чисельності населення шахтарських міст і на заході, і на сході була міграція з навколишніх селищ.

 

Життя населення цих міст було пов’язане із шахтою: там працювали переважна більшість городян, соціальні об’єкти міст фінансувались вугільними підприємствами. Шахта перетворилась на «годувальницю», від якої залежав добробут родин гірників. Але така залежність виявилась фатальною.

 

На початку 1990-х рр. вугільна галузь опинилась у кризовому становищі. Закриття шахт спричинило цілу низку соціальних проблем, з якими зіткнулись як на заході, так і на сході України. Спад виробництва, посилення безробіття, значне падіння життєвого рівня городян, відплив працездатного населення до інших регіони (а нерідко, за кордон) створили загрозу існуванню малих та середніх міст.

 

Отже, умови життя гірників у шахтарських містах Донецького та Львівсько-Волинського вугільних басейнів можна визнати тотожними – ті самі соціальні-економічні, екологічні та інші проблеми, з якими стикаються місцеві громади.

Цікавими є порівняння способу життя, традицій робітників, які працюють в одній галузі, хоча і мешкають у різних регіонах України. З цією метою було ініційовано проект «Шахтарських історії зі сходу та заходу України». Влітку 2016 р. групою волонтерів з Донеччини та Львівщині були зібрані 28 усних історії шахтарів із 13 різних міст та селищ України. Респондентам ставились питання, які стосувались вибору професії гірника, родинних та професійних свят, цінностей, перспектив розвитку шахтарських міст. На підставі аналізу усних історій, як джерел особового походження, були зроблені такі висновки:

 

Вибір роботи гірника був заздалегідь передбачуваним, обґрунтованим, таким, що не підлягав сумніву. По-перше, альтернатив професії шахтаря у містах – обмаль. По-друге, спрацьовувало почуття колективізму та певних традицій – там працювали мій дід, батько, брат, і взагалі, всі чоловіки нашого міста. Переважна більшість респондентів походять із шахтарських родин, а дехто передав «у спадок» професію своїм дітям й онукам. По-третє, в радянський час можливості кар’єрного зростання та престиж стимулювали вибір професії гірника. Не останню роль відгравала і досить висока, вища ніж у інших робітників, заробітна плата.

 

Природа підземної праці, в якій смертельна небезпека ставить усіх в залежність один від одного, сприяє підвищенню здатності до колективної згуртованості, взаємодопомоги, особистої ініціативи, мужності та дисциплінованості. Це відзначили всі гірники із заходу і сходу, відповідаючи на питання про солідарність та взаємодопомогу у шахтарських колективах.

 

Досвід роботи на шахті у небезпечних для життя умовах не сприймається гірниками як героїчний. Це – частина традиційної колективної історії. Більшість респондентів, не залежно від регіону, не пам’ятають (або пам’ятають у загальних рисах) свій перший спуск під землю. Для них – це звична, буденна справа.

 

Респонденти середнього та старшого віку незалежно від регіону України відзначали високий престиж праці гірника у радянський час. Дійсно, саме у цей період сформувався певний «культ» шахтарської праці як «напівфронтової», важкої та ризикованої, конче необхідної. Це слугувало важливим моментом професійної гідності та самоідентифікації. Над створенням образу гірника як сильної та мужньої людини, працювали радянські ЗМІ та пропаганда. Про шахтарів створювались художні твори та кінострічки. Тому не дивно, що гірники саме цієї вікової категорії серед шахтарських пісень (і на заході, і на сході) найчастіше називали дві – «Спят курганы темные…» та «Молодого коногона». А от представники молодшого покоління вже цих пісень не знають, принаймні не назвали.

Падіння престижності професії шахтаря відбулось на початку 1990-х рр. і це було пов’язано із кризою, в якій опинилась вугільна галузь. Матеріальне становище гірників та їх родин значно погіршилось. І на заході, і на сході посилювалась соціальна напруга, що спричинила хвилю страйків. Вимоги були однакові та стосувалась покращення матеріального становища.

 

Шахтарі із західного регіону частіше бували на Донбасі. За радянських часів вони приїздили на шахти Донеччини «переймати досвід» безпосередньо на виробництві. Крім того, у містах Донецьку та Макіївці шахтарі підвищували професійну кваліфікацію. Тому гірники із Львівсько-Волинського басейну мають уяву про умови праці на сході, називаючи шахти Донбасу значно небезпечнішими за їх власні. Шахтарі зі сходу менше знають про шахти Львівщини. Хоча у 1950-60-ті рр. чимало шахтобудівельників та гірників з Донбасу працювали на будівництві шахт на заході, декотрі там залишились жити і працювати надалі.

Серед найголовніших цінностей респонденти і на заході, і на сході назвали родину. Піклування про свою сім’ю та її добробут стає стимулом для чоловіка, виправдовує той ризик, з яким він стикається мало не щодня, спускаючись під землю.

 

Свята та дозвілля є важливою складовою повсякденного життя шахтарів. Характеризуючи свято День шахтаря, переважна більшість гірників та члени їхніх родин називали його «святим», підкреслюючи важливість. Традиції святкування на заході та сході фактично ідентичні. Умовно святкування поділялось на дві частини: офіційну та приватну. Під час проведення першої частини відбуваються урочистості щодо вшанування гірників за певні виробничі досягнення. Це привід для шахтаря (хоча і не для всіх) вдягти шахтарський мундир із нагородами. У шахтарських містах і на Львівщині, і на Донеччині День шахтаря пов’язаний із народними гулянням, з концертом та феєрверками. Як правило, гірники святкують разом з родиною або у колі колег, які водночас є близькими друзями.

Серед інших свят, які шануються у родинах, гірники на заході називали релігійні свята – Трійця, Великдень. Слід звернути увагу, що тут особливо шанують Святу Великомученицю Варвару – покровительку гірників, а день її пам’яті (17 грудня) називають «другим Днем шахтаря».

 

Гірники зі сходу серед родинних свят називають дні народження рідних, а також згадують радянські свята, як-то Перше травня чи листопадові демонстрації на честь жовтневої революції.

І на заході, і на сході України існують традиції святкування певних приватних подій у маленьких шахтарських колективах (робітничих бригадах), які мають різні назви «бутильок» чи «гусак».

Особливу увагу варто звернути на міфотворчість у шахтарських громадах, на сході гірники часто згадують підземного духа Шубіна, який вже став символом гірничої професії. З ним пов’язано багато легенд, зокрема про те, як Добрий Шубін попереджав про аварію чи небезпеку. Ці міфи є більш розповсюдженні на Донбасі – де безпосередньо виникла ця легенда. На заході респонденти рідко згадували міфічних істот, проте,  розповідали про незвичайні випадки на виробництві.

 

Шахтарі і на Донеччині, і на Львівщині усвідомлюють залежність подальшої долі їх міст та селищ від роботи шахт. Гірники висловлюють однакові побоювання, що із закриттям підприємств вони втратять роботу. Використання Україною власного палива, державна підтримка вугільної галузі – такий шлях вважають оптимальним гірники на заході і сході України.

 

Безперечно, кожна шахтарська історія є унікальною та самобутньою, але всі разом вони утворюють ніби єдине поле, де неважко віднайти спільні долі, думки, прагнення та устремління, незважаючи на місце проживання – захід чи схід України. А різноманіття лише збагачує загальну картину.

 

Автор статі: Ксенія Кузіна, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії слов’ян Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця), наукова редакторка проекту “Шахтарські історії зі сходу та заходу України”

 

Це дослідження є частиною документального проекту “Шахтарські історії зі сходу та заходу України”, який впроваджувався у березні-вересні 2016 р. МГО “Основи свободи” та ГО “Наше майбутнє” у партнерстві з НПГУ в межах програми “Україна активна: загоєння минулого”. Доступні матеріали можна використовувати для досліджень та публікацій із посиланням на першоджерело. З повними текстами шахтарських історій можна ознайомитися на сайті проекту.

 

Доступні матеріали можна використовувати для досліджень та публікацій із посиланням на першоджерело. Стаття підготовлена у співпраці з проектом Донбаські студії фонду ІЗОЛЯЦІЯ.

 

Джерело: Донбаські студії фонду ІЗОЛЯЦІЯ.