Про проект
В Дружковке открыли выставку, посвященную Василию Стусу Донецкий краеведческий музей может стать «музеем без стен» Первое арт-кафе в Доброполье В Костянтинівці працює виставка присвячена Василю Стусу Как модернизирують библиотеки Мариуполя Костянтинівка: Update міста Тичина і Жадан в одній виставі Как живет еврейская община Мариуполя Как меняеться Покровск Донецькі бійці УПА Квадрокоптери для музеїв Донбасу Як німецький театр розповідає про долі переселенців Як колядує Донбас Олена Стяжкіна про Донбас, мовне питання та сучасну Україну В Северодонецке открылся интерактивный музей, рассказывающий об успешных социальных проектах «Музей открыт на ремонт» — проект обновления музеев Славянска и Лисичанска: первые результаты У Сєвєродонецьку відкрилася фотовиставка про історію міст Донбасу Музей Луганска: создать, чтобы не забыть Нова збірка поетів з Донбасу Дмитро Стус про музеї на Донбасі, декомунізацію та сучасні культурні тенденції В Киеве откроется выставка донецкого художника, вдохновляемого Кастанедой Чим живе культурний Сєвєродонецьк Сергей Жадан в Дружковке Победы побеждённых Як шовковиця врятувала Слов'янськ Культура против войны Румунський арт-табір для дітей із зони АТО Маріуполь і «10 секунд», що його змінили Маріупольський портрет Стіва Джобса Шахтерские истории из Донбасса и Львовщины - что общего? Віртуальний музей Луганська The New Yorker о Жадане: неофициальный бард Донбасса, где все рушится Як оновлюється Словянський краєзнавчий музей Алевтина Кахидзе и "Профилактика оккупации" "Druzhkivka URBAN map" – нова форма спілкування з містянами Мурал-бум у Краматорську Мій Шевченко - Мій Світ: Валерія Таранова Druzhkivka Urban Fest 2016 Druzhkivka Urban Fest 2016: итоги и перспективы Арт-інсталяція "Городяни, які змогли" Майстер-клас з культури мови та Арт-лекції "Життя Василя Стуса як акт творчості" Перша Східноукраїнська книжкова толока Анна Бондаренко: Как в провинциальной библиотеке сделать HUB Заместителя посла королевства Бельгии в Украине очаровала Дружковка Дружківці відкрили нову іпостась Влади Литовченко Масляна в Дружківці Приходьте без запрошення: мистецькі осередки Донбасу LESYA HUB - рік разом Пісні Стуса, Висоцького і Окуджави в Дружківці Донбасс: границы и предел свободы Реальний та уявний Донбас "Новая Дружковка" - самый быстрый "велосипед" в будущее Вулиця Василя Стуса у Краматорську, меморіал Василя Стуса у Донецьку
Тарас Чухліб про козаків на Донбасі Оксана Міхєєва. Місто як поле символічних битв: випадок Донецька Як жив Донбас у кінці 20-х років Історія українських земель. Донбас Олена Стяжкіна про жінок України в повсякденній окупації 1941-1944 рр. на прикладі Донбасу. Олена Стяжкіна "Міщанка" та "бєздуховний обиватєль": ґендерні аспекти радянської повсякденності" Наталя Кривда та Михайло Фельдман про історичні міфи про Донбас Геннадій Єфіменко: Український Донбас: територія і кордони Геннадий Ефименко о формировании територии Донбаса Ирина Склокина об индустриальном наследии и порождениях советскости Віталій Скипальский про Донбас під час Акту Злуки Минуле у змінних кордонах: як писати історію після конфлікту Оксана Міхєєва Пам’ятник і публічний простір міста (випадок Донецька) Дмитро Снегирьов про історію шахтарських страйків на Донбасі Володимир Семистяга про міфи довкола "Молодої гвардії" Гироаки Куромия о Донбасе в советский период Гіроакі Куромія (лекції) Геннадій Єфіменко: Межі Українського Донбасу Олена Стяжкіна: Автобіографія як самоідентифікація мешканців Донбасу у 20-30 ті роки Володимир Куліков про міста-корпорації Донбасу Кирило Ткаченко про шахтарські страйки 1989-1993 років Андрій Любка та Тарас Лютий про Дикий степ, ментальні, історичні та культурні кордони Історія голосами шахтарів Презентація книги Тіма Джуда In Wartime: Stories from Ukraine Життя для шахти: міста Донбасу 1950-80-их років Сергій Єкельчик про Донбас між війною та революцією Марта Студенна-Скруква про гірничу культуру Донбасу та Сілезії Станіслав Федорчук про трудову еміграцію з Польщі на Донбас у перші роки Другої світової війни. Европейцы и индустриализация Донбасса Наталя Каплун про поселення сербів на Донбасі Віктор Скальський про боротьбу за владу у Луганську у 1917 році Олена Снігова: Постіндустріальна економіка старопромислових регіонів Оксана Міхеєва про декомунізацію Донбасу Оксана Міхеєва про формування ідентичності на Донбасі Павло Подобєд про донбасців в армії УНР
Папакін Г. В. Донбас на "чорній дошці": 1932–1933 Абліцов В. Донбас: європейська Україна чи азійське дикопілля Пиріг Р. Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень–листопад 1918 року) Донік О. М. З історії індустріального освоєння Донбасу (ХІХ – початок ХХ ст.) Чухлиб Т. Мечом и оралом. Донбасс - древняя земля Украины Схід і Південь України час простір соціум Исторический очерк Луганского литейного завода Лисенко К.И. О возможности водворения содового производства на юге России Нові сторінки історії Донбасу Усачук А.Н. Поиски Старопетровского чугунолитейного завода — первый опыт археологического изучения индустриального объекта в Донбассе Міхеєва О.К. Кримінальна злочинність і боротьба з нею в Донбасі(1919-1929) Пірко В. О., Литвиновська М.В. Соляні промисли Донеччини в XVII - XVIII ст. Подкур Р. Ю. «Великий терор» 1937–1938 рр. на Донбасі Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу Юз та Юзівка Фридгут Т. Політика та революція в Донбасі Ніколаєць Ю. О. Поселенська структура населення Донбасу Wynn Ch. Workers, strikes, and pogromsThe Donbass-Dnepr bend in late imperial Russia 1870-1905 Головко В. Олигархи из города роз. Становление и развитие крупного капитала Донбасса (1991–2014 гг.) Альманах Кальміюс Копыл А.Г. Из истории храмов Бахмута Саєнко І.В. Минуле українського козацтва на Луганщині Подов В.И. Славяносербия: Очерки из истории заселения Донбасса в 18 в. Документы Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії) Полонська-Василенко Н.Д. Матеріали до історії гірничої промисловості Донбасу Дзюба І. Донецька рана України Пірко В. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI-XVIII ст Подов В.И. Легенды и были Донбасса Шевченко А.В. Основатели Горловки: Краеведческие очерки Фертнер Ф.Р. Донецкая каменноугольная промышленность Мевиус, Аполлон Федорович. Будущность горнозаводского промысла на Юге России Антонов Н.Н. Донецкий бассейн и его промышленность (1922) Арский Р. Донецкий бассейн Подов В. Открытие Донбасса: Исторический очерк. Документы Горлов П. История горно-заводского дела на территории Донецкого кряжа и вблизи Керчи (1696 - 1859 гг.) Святогірський альманах Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края Дадашов О.С., Татаринов С.Й. Витоки солевидобутку в Донбасі Ступки и голландская соляная шахта «Петр Великий». Строения и те, кто жил и работал там Pozdravljajoe. Russische wenskaarten rond 1910 Менделеев Д.И. Будущая сила, покоящаяся на берегах Донца. Мировое значение каменного угля и Донецкого бассейна Таскин Е.Н. Каменноугольная промышленность Донецкого бассейна: Условия ее развития и современное положение. 1896 Томилов К.Н. Описание земель войска Донского (Горный журнал 1849 Кн.06 июнь) Черная страна. Сборник об угле (1923) Татаринов С., Тутова О. Нариси історії самоврядування в Бахмуті і повіті у XVIII–XX століттях Заводы и рудники. Календарь-ежегодник «Приднепровье» (1914) Смолій В., Якубова Л. Донеччина і Луганщина: місце в модерному українському національному проекті. Колесник А.В. Средний палеолит Донбасса Татаринов С.Й., Тутова Н.О. Православ'я Бахмутського краю Лепявко С. Великий кордон Європи як фактор становленя козацтва Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. Весь Луганск в кармане. Адрес-календарь и справочная книга города и окрестностей на 1912 год Азовське намісництво: нереалізований проект Описи Степової України останньої чверті XVIII – початку XIX століття Донбас 1943–1950 років Відновлення промислової і транспортної інфраструктури Бацак Н.І. Культурно-освітній розвиток грецької громади Північного Приазов’я (ХУІІІ-ХІХ ст.) Подов В. І., Курило В. С. Історія Донбасу Білецька В. Шахтарські пісні Сухоруков В.Д. Историческое описание Земли Войска Донского Маленко, Людмила. Азовське козацьке військо (1828-1866) Лаврів П.І. Історія південно-східної України Татаринов С.Й. Федотов С.А. Етнічна історія північно-східної Донеччини (XVIII - початок ХХ ст.) Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939-1959 рр.) Дедов В.Н. Святогорское имение и его владельцы с конца XVIII до начала ХХ века Історія Горлівки у документах та матеріалах Задніпровський О.І. Хроніка голоду 1946 – 1947 років у Донбасі Донбас в етнополітичному вимірі Сусликов В. Є., Титаренко Д. М. Горлівка в період Великої Вітчизняної війни та перші повоєнні роки (1941–1950) Матеріали до опису округ УСРР Луганська округа Історико-містобудівні дослідження м. Горлівки Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Плетнёва С. А. Кочевники южнорусских степей в эпоху средневековья (IV—XIII века) Марочко B. I. Голодомор 1932–1933 років на Донбасі Плетнева С.А. Очерки хазарской археологии Расовский Д.А. Половцы, торки, печенеги, берендеи Кононов І.Ф. Етнос. Цінності. Комунікація (Донбас в етнокультурних координатах України) Голубовский П. В. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар Гендерні дослідження. Донбаські студії Плетнева С.А.От кочевий к городам. Салтово-Маяцкая культура. Реабілітовані історією. Луганська область Флерова В.Е. Образы и сюжеты мифологии Хазарии Донецький Вісник Наукового Товариства ім.Шевченка. Серія Історія Плетнёва С. А. Половцы Філянський М. Короткий путівник Реабілітовані історією. Донецька область Махно Нестор. Спогади Степи Европы в эпоху средневековья (Труды по археологии) Брехуненко В. Козаки на степовому кордоні Європи Брехуненко В. Стосунки українського козацтва з Доном Яруцкий Л. Махно и махновцы Нікольський В.М. Підпілля ОУН(б) у Донбасі Гаркавец А. Codex Cumanicus: Половецкие молитвы, гимны и загадки XIII - XIV веков Куромія Гіроакі Зрозуміти Донбас Покровский П.А. Как живет донецкий шахтер Русов С. Донецкие углекопы Ковальчук В. ОУН в Центральній, Південній та Східній Україні 1941-1950-ті рр Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. 1734–1775 Діяльність підпілля ОУН на Сході України Смолій В., Кульчицький С., Якубова Л. Донбас і Крим: місце в модерному національному проекті Донбас у 1917-1921 Калинина Т. Проблемы истории Хазарии (по данным восточных источников) Исторические и статистические описания станиц и городов Области Войска Донского Гарустович Г.Н., Иванов В.А. Огузы и печенеги в Евразийских степях Антология Печенеги ( История. География. Этнография) Описание рыболовецких селений и ватаг донских и запорожских казаков в Северном Приазовье 1768 г Сулин И. Материалы к истории заселения Миусскаго (ныне Таганрогскаго) округа Гаркави А. Я. Сказания еврейских писателей о хазарах и Хазарском царстве Лишин, А. Акты, относящиеся к истории Войска Донского Curta F., Kovalev. R. Other Europe in the Middle Ages. Avars, Bulgars, Khazars and Cumans Копыл А.Г. Бахмут, столица Новой Америки Флеров В.С. Города и замки Хазарского каганата. Археологическая реальность Минеральные богатства Донского края Жеребецкий П. И. Живое серебро Донбасса Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь Репин Н.А. Заводы Донецкого района (Образовательные прогулки по России 1894-1902) Половець В.М. Половці Археологія та давня архітектура Лівобережної України та суміжних територій Рагозин Е. И. Железо и уголь на Юге России (1895) Сурожский П. Край угля и железа Шандра В. С. Донеччина: Адміністративно-територіальний і відомчий поділ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) Фомин П.И. Металлопромышленность Украины Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата Лутугин Л.И. Донецкий каменноугольный бассейн как источник минерального топлива Очерк месторождений полезных ископаемых в Европейской части России и на Урале Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне Верменич Я. В. Донбас як порубіжний регіон: територіальний вимір Куромія, Гіроакі. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870—1990-і роки Татаринов С.И., Федяев С.В., Федотов С.А. Археология Бахмутского края Історія міст і сіл Українській РСР: Донецьк, Луганськ Речь Н.Д. Борисяка о развитии горного промысла на юге России Кострица Ю.П. Жемчужина Донбасса Національна книга памяті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область Исторические и статистические заметки о Лисичанской штейгерской школе Хазары: миф и история Янжул І. Виробництво на Україні Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації Кульчицький С., Якубова Л. Донеччина і Луганщина у ХVІІ–ХХІ ст. Чухліб Т. Донеччина та Луганщина - козацькі землі України (XVI - XVIII ст.) Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Донецька область Усенко П. Маріуполь. Грецьке забарвлення українського Надазов'я (кінець XVII - початок XX ст.) Шмаков И.А. Каменноугольная промышленность Новороссийского края.1869 Телегiн Д.Я. Днiпро-донецька культура Кримський А.Ю. Історія хазарів з найдавніших часів до Х віку Новосельцев А.П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа Шуман Орест. Нечто о каменно-угольной ломке в Бахмутском уезде Екатеринославской губернии Смолій В.Якубова Л. Донеччина і Луганщина_ етнонаціональна ситуація, перспект. та інструменти держ.регулювання Устав Общества вспомоществования нуждающимся ученикам Лисичанской штейгерской школы Брио А. Исследование железной руды из с. Марковки Старобельского уезда Кострица Ю.П. У истоков горнозаводского дела: Очерки истории развития Лисичанского каменноугольного района. ХVІІІ-ХХ в.в Якубова Л. Д. Етнонаціональна історія Донбасу Шахты Горловского района (Наука и техника №35 (336) 31 августа 1929 г.) Філософи Донбасу. Історико-теоретичні нариси Материалы по Донбассу ко второй Всесоюзной топливной конференции Кульчицький С. В. Радянська індустріалізація на Донбасі 1926–1938 Македонский П. Донецкий рудно-угольный кряж и необходимость общего развития частной горной промышленности на юге России Донбас і Крим в економічному, суспільно-політичному та етнокультурному просторі України: історичний досвід, модерні виклики, перспективи Кульчицький С. В. Колективізація сільського господарства на Донбасі: 1928‒1938

Юрій Богатіков: народився на Донбасі, щоб померти в Криму

Поки американські селебритіз провисали на кокаїнових вечірках і публічних оргіях, звичайний хлопчина з Єнакієво впевнено і цілеспрямовано торував свій шлях до успіху. Ні, я не про того хлопчину... Найвисокооплачуваніший співак радянської естради, бог піару, улюбленець публіки і вічний опонент Кобзона. Юрій Богатіков.

 

Любов, комсомол, весна, кокаїн

Поки в Нью-Йорку на вході в легендарний клуб Студио-54, де, п'яний і обкурений, тусувався весь культурний бомонд Америки, відбувалися БДСМ-перфоманси, на Останкіно монтували всерадянську мегаподію "Песня Года 1978". Її сценарій був приблизно такий:

Лев Лещенко — Любовь, комсомол и весна.
Большой детской хор ЦТ, солист Дима Голов – Вместе весело шагать.
Мансур Ташматов и Большой детской хор ЦТ – Песня о Ташкенте.
Большой детской хор ЦТ, солистка Лена Могучева – Песня Красной Шапочки (из т/ф "Про Красную Шапочку").
Алла Пугачева – Песня первоклассника.
і далі по списку...

БДСМ перфоманс в клубі Студио-54 і Алла Пугачьова на "Песне Года 1978". Фото: 1576.сom.ua

Десь приблизно в цей же час  Нью-йорку в клубі Студио-54 святкували день народження відомого кутюрьє Валентино. Танцпол перетворився на арену цирку з акробатами, напівголими русалками на трапеції і персоналом в костюмі клоунів. Гості танцювали, пили, злягалися, засипалися коксом, не бентежачись своєї зірковості, посад чи фінансового стану. Щоб потрапити на таку вечірку простий смертний мав продати душу дияволу.

А в Останкіно кипіла робота. Коженен пересічний радянський громадянин мріяв потрапити на "Песня Года 1978".  Як було зазначено в програмі, друге відділення відкривалося піснею "Любов до вітчизни". Ідеологічно, це була найважливіша любов в життя радянської людини, якою на концерті повинен був надихнутися кожен і далі натхненно будувати велике і світле комуністичне майбутнє. Виконувати ключову пісню мав, звичайно, простий донєцкий хлопець Юрій Богатков. Ні, не так – золотий голос Радянського Союзу Юрій Богатіков.

Американські фріки на дні народження Валентино і Юрій Богатіков на "Песне Года 1978". Фото: 1576.сom.ua

 

Давно не бывал я в Донбассе...

Так от, типова радянська мрія за своєю суттю дуже нагадувала мрію американську – щоб було все і за це нічого не було. Благо, специфіка державної ідеології сприяла, тому шанс повторити подвиг Попелюшки був у кожного. Богатіков дебютував на телебаченні в далекому 1969-му з піснями "Спят курганы темные", "Давно не бывал я в Донбассе", "С чего начинается Родина". Майже одразу він стрімно піднявся на естрадний олімп. У нього було все чого хоче кожен співак: слава, успіх, кар'єра, шанувальниці, гроші і конкуренція з Кобзоном.

 

Всегда хотел быть профессиональным оперным певцом, посвятить себя музыке, а приходилось заниматься всякой ерундой...

 

По біографії Богатікова можна фактично складати карту сепаратистських окупаційних планів. Він народився в місті Єнакієво Донецької області, а потім з родиною переїхав до Слов'янська. Закінчив Харківське ремісниче училище зв'язку. Чотири роки служив на Тихоокеанському флоті – в ансамблі пісні і танцю. Після демобілізації закінчив музучилище. Працював в Харківському театрі музкомедії, був солістом Харківської, Херсонської, Луганської філармоній і шахтарського ансамблю пісні і танцю «Донбас».  А ще Юрій Богатіков – "Кавалер ордена Шахтерской славы и ордена Дружбы".



Якось він виступав на Дні шахтаря в Донецьку з піснею "Давно не бывал я в Донбассе". Згадав першу срічку, а далі – ніяк. Повторив її раз, вдруге, втретє і в кінці підсумува: "Давно не бывал я, давно не бывал я, давно не бывал я в Донбассе". Після концерту до нього підійшов керівник однієї з шахт і сказав: "Юра, який хід!". Виявляється, в залі всі вирішили, що так і задумано.

У 1974 році співак переїхав у Крим. Після цього він любив повторювати:

 

Жизнь дается однажды, а прожить ее нужно в Крыму


АнтиКобзон і Бог піару

ВІн став третім народним СРСР на естраді після Клавдії Шульженко і Леоніда Утьосова. Звичайно, це вдарило по самолюбству ще одного нерушимого класика радянської естради Іосіфа Кобзона. Вони з Богатіковим були вічними конкурентами: обидва баритони, із схожою громадянською тематика пісень, тому просто намагалися не зустрічатися на одній сцені.

Богатікову, як і його опоненту, часто доводилося виступати на концертах державного рівня, але при цьому брати участь в радянських чиновницьких корпоративах він не любив і  завжди повторював, що не може співати перед "чавкающими зрителями".

Кобзон і Богатіков.Фото: 1576.сom.ua

За свої виступи він отрмував по тогочасним міркам колосальні гроші: 

 

"В советские годы получал хорошо: начинал от первой ставки в 5 рублей, а дошел до 202 за сольный концерт. Это была самая высокая ставка в стране. В высшей категории нас было всего 20 человек, в том числе Зыкина, Магомаев. Даже Иосиф Кобзон тогда не получал таких денег, а Ротару всего лишь 58 рублей имела за концерт"

 

Золотий голос Союзу довго працював над своїм сценічним іміджем. Він принципово не співав під фонограму. Кожен раз, щоб доказати це аудиторії Богатіков виконував свою фірмову фішку – тягнув останню ноту. Часто йому після цього ставало погано і підіймався тиск, але своєму правилу він не зраджував ніколи.

Він зрозумів, що потрібно співати те, що подобається людям, бути ближчим до народних мас – комсомольські, військово-патріотичні опуси, ну і звичайно пісні про трудові подвиги. Деякі виконавці (Кобзон) через це відкрито називали його кар'єристом, але він не витрачав своїх сил на вічні артистичні інтриги. Богатіков міг перетворити на шедевр навіть відверто банальну пісню.

Фото:fenixclub.com

Союз разрушимих і найдорожчий гімн Криму

Власне, через втрату іміджу після розвалу Радянського Союзу співак впав у затяжну депресію. Вийти з неї Богатікову допогали його найкращі друзі – перший український прем'єр Вітольд Фокін та інші не маловідомі персоналії: Леонід Грач і Генадій Зюганов (пудель Богатікова Атос мав звичку їсти з тарілки Зюганова на регулярних дружніх застіллях).  І водка. Як згадувала його дружина: "Юра любил водку. Ни коньяка, ни других экзотических напитков не признавал."

Із тривалого запою Богатикова вивів його друг Грач. Він завіз співака на могилу відомої поетеси Юлії Друніної, яка наклала на себе руки, не витримавши розвалу Союза. Після цього Богатіков ожив і аж до 70 років продовжував творчу кар'єру. Навіть встиг влипнути в скандал із  горезвісним гІмном Криму, який написала дружина одного з тогочасних міністрів. Тоді активно обговорювали гонорар сумою більше $ 4 тис, який отримав Юрій Богатиков, якого призначили офіційним виконавцем гімну.