Про проект

Стус Live

Спецпроект

1984 рік у житті Василя Стуса "Розповім Тобі своє дитинство…" Еротика Василя Стуса "П'ятого березня я прибув на Колиму..." "В разі подальшого порушення режиму будуть судити..." "Вони пили, і мені в кімнаті один із них навіть помочився в чайник..." Коли "мовчанка є злочином" Вулиця Василя Стуса у Краматорську "Ідеологічні помилки" Івана Дзюби Валерій Марченко: не фанатик, не революціонер, не екстреміст Петро Григоренко – підзахисний Сахарова і Глузмана, захисник «ворогів народу» Світличний і Стус Пам'яті Алли Горської Голобородько: про Стуса і КДБ, Луганщину і Нобеля Винахідник водневої бомби, лауреат Нобелівської премії миру Що можна з прізвищем "Коцюбинська" Шевельов: хто тут "пособник фашистов"? 12 цілей життя донбасівця У Варшаві з'явився сквер імені Стуса Валентина Попелюх про Василя Стуса Стус Дмитро: "Василь Стус: відкрита книга біографії"
Стусове коло Д/ф Василь Стус. Феномен "суток" ТЕЛЬНЮК: Сестри, "Колимські конвалії" Живий голос: Василь Стус. Вчися чекати, друже... Живий голос: Василь Стус. Не побиваюсь за минулим... День независимости. Василий Стус Класики в моді Стуса читають бійці 93-ї OMБр Сестри Тельнюк, "Прощай Україно" (пісня) Валентина Попелюх на тлі сосон Живий голос В.Стуса Фільм Романа Веретельника Галини Стефанової і "Палімпсест" Сергій Проскурня, "Стусове коло" Роман Семисал, "Стусове коло" Сергій Мороз, пісні Марк Токар, "У цьому полі, синьому, як льон…" (СтусLIVE) Олексій Зарахович, Година сучасних авторів (СтусLIVE) Оксана Цимбал, "У цьому полі, синьому, як льон" (СтусLIVE) Маріанна Кіяновська, Година сучасних авторів (СтусLIVE) Валентин Сильвестров, "Два вогні горять..." Новий Театр, "Стус" У цьому полі, синьому, як льон Стус, Литвин, Тихий: повернення в Україну Сергій Проскурня: "Відчуваю в собі силу змінювати"
Василь Стус, «Світання — мов яйця пташині» Любовна лірика Стуса Райнер Марія Рільке, «Сонети до Орфея» (переклав Василь Стус) Стус про два життя Тичини В.Стус: Не можу я без посмішки Івана… "Поступово застановляюся над думками про паразитарність культури..." Переклад віршів Василя Стуса на російську В. Стус: "Не гнівайся, що я такий жорсткий. То вже, мабуть, у генах моїх — бути жорстким" (Лист до дружини) У психіатричці Василь Стус про Володимира Свідзінського: "Творчість — то тільки гримаса індивідуального болю" Василь Стус: "Церква святої Ірини" Артюр Рембо, "Моя циганерія", переклав Василь Стус Переклад віршів Василя Стуса на фінську Василь Стус, "Пам'яті Алли Горської" Усе для школи Переклади Стуса німецькою Переклади на вірменську Розпросторся, душе моя, на чотири татамі... Циганське романсеро Стус В. Зимові дерева Василь Стус. Веселий цвинтар

Аріядна Шум про "Зимові дерева" Василя Стуса як "лист від родини"


Шум (Шумовська-Стебельська) Аріадна (Аріядна) (23 серпня 1919 – 6 червня 2002) – український скульптор, живописець, поет, літературознавець, мистецтвознавець, журналіст, педагог, громадська діячка. У 1949 році з родиною емігрувала до Канади.

Створила ряд скульптур у різних техніках, автор архітектурно-скульптурних проектів (пам’ятник на могилі Ярослава Стецька, м. Мюнхен, Німеччина, 1987). Автор розписів (Ванкувер, 1950–1951; Торонто, 1952), ікон у техніці яєчної темпери, ряду графічних праць (обкладинки до книжок, різдвяні листівки, ілюстрації та емблеми). Виставляла свої твори (рисунки олівцем та вугіллям), пастелі, олії – портрети та композиції, скульптури – відливи у фібровому склі та гіпсі на спільних виставках (1957, 1959, 1960, 1961, 1975 рр.) у галереї «Фокус», на спільній виставці жінок-художниць у залі церкви св. Покрови, на Світовій виставці українських митців у 1982 р. і на «Виставці Тридцяти» в 1986 р.

Викладала історію й теорію образотворчого мистецтва, художнє читання й сценічну гру, українську мову та літературу, французьку й німецьку мови. Все це поєднувала з багатогранною громадською роботою, будучи активним і провідним членом громади: дійсним і почесним членом Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), Ліги українок Канади (об’єднання жінок Ліги визволення України), головою Асоціації діячів української культури, членом Українського літературно-мистецького клубу, співпрацівником газети «Гомін України», членом Крайової виховної ради Спілки української молоді, поруч свого чоловіка була співорганізатором і викладачкою Курсів українознавства ім. Юрія Липи в Українському культурному центрі в м. Торонто.

Науково-творчий доробок Аріадни Шум-Стебельської складає близько 40 наукових праць, 400 статей та ессе, які друкувалися в українській пресі. Автор віршів і творів для дітей. Виступала з численними доповідями на теми мистецтва.


Із передмови Аріядни Шум до збірки Василя Стуса "Зимові дерева":

"Василь Стус – це, можна б назвати, поет «одушевленого космосу». Не випадковоназвав він свою збірку «3имові дерева», беручи заголовок одного з віршів, датованихгруднем 1964 року. Він, як ідеаліст у своїй життєвій філософії, не залишаєтьсяневільником гуманізму. Поет звертається до космосу, до природи, якої чується частинкою,але яка не є лиш матерією. Природа в нього одушевлена, як в гілозоїстів, має своїморальні закони і силу, як «Апейрон» в Анаксімандра, і шукання «числа», як есенції буття, що нав'язує до пітагорейців, відкриває його збірку першим же віршем "Куріють вигаслі багаття...."

"Мова цього поета дуже чиста і багата. З'являються теж в нього шукання словнихновотворів. Але і в цьому випадку, як і в уживанні давніх слів, поет звертається дошукання з ціллю різкішої передачі змісту. Можливо, в своїм поетичнім стилі Стус себе щеповністю не знайшов. Але він на дорозі, а методи його шукання диктовані його великоюлюбов'ю до України, до її минулого і майбутнього, якого візія з'являється дуженесподівано в моментах, здається, найбільшого пригноблення. Прикладом цього можеслужити цикл "Костомаров у Саратові".

"В поета часто вибухає молодеча енергія, особливо в віршах з 60-го року. ВасильСтус є поетом — оптимістом і в своєму життєвому оптимізмі, в життєрадіснім сприйманнісвого існування, він теж не відбігає від традицій української людини та українськогомистецтва у всіх його проявах".

Повний текст: 1576.ua