Про проект

Стус Live

Спецпроект

1984 рік у житті Василя Стуса "Розповім Тобі своє дитинство…" Еротика Василя Стуса "П'ятого березня я прибув на Колиму..." "В разі подальшого порушення режиму будуть судити..." "Вони пили, і мені в кімнаті один із них навіть помочився в чайник..." Коли "мовчанка є злочином" Вулиця Василя Стуса у Краматорську "Ідеологічні помилки" Івана Дзюби Валерій Марченко: не фанатик, не революціонер, не екстреміст Петро Григоренко – підзахисний Сахарова і Глузмана, захисник «ворогів народу» Світличний і Стус Пам'яті Алли Горської Голобородько: про Стуса і КДБ, Луганщину і Нобеля Винахідник водневої бомби, лауреат Нобелівської премії миру Що можна з прізвищем "Коцюбинська" Шевельов: хто тут "пособник фашистов"? 12 цілей життя донбасівця У Варшаві з'явився сквер імені Стуса Валентина Попелюх про Василя Стуса Стус Дмитро: "Василь Стус: відкрита книга біографії"
Стусове коло Д/ф Василь Стус. Феномен "суток" ТЕЛЬНЮК: Сестри, "Колимські конвалії" Живий голос: Василь Стус. Вчися чекати, друже... Живий голос: Василь Стус. Не побиваюсь за минулим... День независимости. Василий Стус Класики в моді Стуса читають бійці 93-ї OMБр Сестри Тельнюк, "Прощай Україно" (пісня) Валентина Попелюх на тлі сосон Живий голос В.Стуса Фільм Романа Веретельника Галини Стефанової і "Палімпсест" Сергій Проскурня, "Стусове коло" Роман Семисал, "Стусове коло" Сергій Мороз, пісні Марк Токар, "У цьому полі, синьому, як льон…" (СтусLIVE) Олексій Зарахович, Година сучасних авторів (СтусLIVE) Оксана Цимбал, "У цьому полі, синьому, як льон" (СтусLIVE) Маріанна Кіяновська, Година сучасних авторів (СтусLIVE) Валентин Сильвестров, "Два вогні горять..." Новий Театр, "Стус" У цьому полі, синьому, як льон Стус, Литвин, Тихий: повернення в Україну Сергій Проскурня: "Відчуваю в собі силу змінювати"
Василь Стус, «Світання — мов яйця пташині» Любовна лірика Стуса Райнер Марія Рільке, «Сонети до Орфея» (переклав Василь Стус) Стус про два життя Тичини В.Стус: Не можу я без посмішки Івана… "Поступово застановляюся над думками про паразитарність культури..." Переклад віршів Василя Стуса на російську В. Стус: "Не гнівайся, що я такий жорсткий. То вже, мабуть, у генах моїх — бути жорстким" (Лист до дружини) У психіатричці Василь Стус про Володимира Свідзінського: "Творчість — то тільки гримаса індивідуального болю" Василь Стус: "Церква святої Ірини" Артюр Рембо, "Моя циганерія", переклав Василь Стус Переклад віршів Василя Стуса на фінську Василь Стус, "Пам'яті Алли Горської" Усе для школи Переклади Стуса німецькою Переклади на вірменську Розпросторся, душе моя, на чотири татамі... Циганське романсеро Стус В. Зимові дерева Василь Стус. Веселий цвинтар

Винахідник водневої бомби, лауреат Нобелівської премії миру

Євген Серстюк казав: "Нині, мабуть, у кожному місті планети є вулиця Андрія Сахарова. Так і уявляється: один тротуар тієї вулиці, збувшись випадкових перехожих, лежить в самоті й чекає на наступників Андрія Сахарова. І не конче великих. То унікальний випадок із творцем надбомби, що виступив на прю зі "своєю наддержавою". Совісні й одважні правдолюби потрібні кожній країні. Таке місце завжди вакантне".

Андрій Сахаров – російський фізик, творець водневої бомби, лауреат Нобелівської премії миру. 

1970 року Сахаров очолив у Москві Комітет прав людини в СРСР, з того часу активно боровся за права ув'язнених діячів культури, зокрема В. Мороза, В. Стуса, В. Чорновола, Л. Плюща та багатьох інших.

Андрій Сахаров І Єлєна Боннер, http://www.svoboda.org/

Андрій Сахаров народився у Москві. Батько Сахарова, Дмитро Іванович Сахаров, працював викладачем фізики педінституту ім. Леніна. Після закінчення середньої школи в 1938 році Сахаров поступив на фізичний факультет Московського університету. Закінчив в 1942 р. фізфак МГУ з відмінними оцінками. У 1947 р. захистив кандидатську дисертацію.

У 1948 році був зарахований до спеціальної групи і до 1968 р. працював в області розробки термоядерної зброї. Одночасно разом з І. Є. Таммом в 1950-51 рр. зробив піонерські роботи по керованій термоядерній реакції. Вніс внесок в закінчення Московського Договору про заборону випробувань в трьох сферах. З кінця 1950-х Сахаров активно виступав за припинення випробувань ядерної зброї. З кінця 1960-х він був одним з лідерів правозахисного руху в СРСР.

У 1968 році написав брошуру "Про мирне співіснування, прогрес і інтелектуальну свободу", яка була опублікована в багатьох країнах. У 1970 році став одним з трьох членів-засновників Комітету прав людини.


У 1971 році звернувся з

Андрій Сахаров, http://etvnet.com/
 

У 1975 році написав книгу "Про країну і мир". У тому ж році Сахарову була присуджена Нобелівська премія миру. У грудні 1979 року і січні 1980 року виступив з рядом заяв проти введення радянських військ до Афганістану.

Був позбавлений всіх урядових нагород (тричі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної і Ленінської премій) і без суду висланий в місто Горький. Там були написані статті "Що повинні зробити США і СРСР, щоб зберегти мир" і – в 1983 році – "Про небезпеку термоядерної війни". 


У листопаді-грудні 1988 відбулася перша поїздка Сахарова за кордон, де він зустрічався з Р. Рейганом, Дж. Бушем, М. Тетчер, Ф. Міттераном

Андрій Сахаров, http://www.kommersant.ru/


Сахаров помер увечері 14 грудня 1989 року.

Європейський парламент з 1985 року присуджує щорічно премію імені А. Д. Сахарова людям і організаціям, що відрізнилися своєю правозахисною діяльністю. У 1979 році ім'ям А. Д. Сахарова названо астероїд.