Про проект

Стус Live

Спецпроект

1984 рік у житті Василя Стуса "Розповім Тобі своє дитинство…" Еротика Василя Стуса "П'ятого березня я прибув на Колиму..." "В разі подальшого порушення режиму будуть судити..." "Вони пили, і мені в кімнаті один із них навіть помочився в чайник..." Коли "мовчанка є злочином" Вулиця Василя Стуса у Краматорську "Ідеологічні помилки" Івана Дзюби Валерій Марченко: не фанатик, не революціонер, не екстреміст Петро Григоренко – підзахисний Сахарова і Глузмана, захисник «ворогів народу» Світличний і Стус Пам'яті Алли Горської Голобородько: про Стуса і КДБ, Луганщину і Нобеля Винахідник водневої бомби, лауреат Нобелівської премії миру Що можна з прізвищем "Коцюбинська" Шевельов: хто тут "пособник фашистов"? 12 цілей життя донбасівця У Варшаві з'явився сквер імені Стуса Валентина Попелюх про Василя Стуса Стус Дмитро: "Василь Стус: відкрита книга біографії"
Стусове коло Д/ф Василь Стус. Феномен "суток" ТЕЛЬНЮК: Сестри, "Колимські конвалії" Живий голос: Василь Стус. Вчися чекати, друже... Живий голос: Василь Стус. Не побиваюсь за минулим... День независимости. Василий Стус Класики в моді Стуса читають бійці 93-ї OMБр Сестри Тельнюк, "Прощай Україно" (пісня) Валентина Попелюх на тлі сосон Живий голос В.Стуса Фільм Романа Веретельника Галини Стефанової і "Палімпсест" Сергій Проскурня, "Стусове коло" Роман Семисал, "Стусове коло" Сергій Мороз, пісні Марк Токар, "У цьому полі, синьому, як льон…" (СтусLIVE) Олексій Зарахович, Година сучасних авторів (СтусLIVE) Оксана Цимбал, "У цьому полі, синьому, як льон" (СтусLIVE) Маріанна Кіяновська, Година сучасних авторів (СтусLIVE) Валентин Сильвестров, "Два вогні горять..." Новий Театр, "Стус" У цьому полі, синьому, як льон Стус, Литвин, Тихий: повернення в Україну Сергій Проскурня: "Відчуваю в собі силу змінювати"
Василь Стус, «Світання — мов яйця пташині» Любовна лірика Стуса Райнер Марія Рільке, «Сонети до Орфея» (переклав Василь Стус) Стус про два життя Тичини В.Стус: Не можу я без посмішки Івана… "Поступово застановляюся над думками про паразитарність культури..." Переклад віршів Василя Стуса на російську В. Стус: "Не гнівайся, що я такий жорсткий. То вже, мабуть, у генах моїх — бути жорстким" (Лист до дружини) У психіатричці Василь Стус про Володимира Свідзінського: "Творчість — то тільки гримаса індивідуального болю" Василь Стус: "Церква святої Ірини" Артюр Рембо, "Моя циганерія", переклав Василь Стус Переклад віршів Василя Стуса на фінську Василь Стус, "Пам'яті Алли Горської" Усе для школи Переклади Стуса німецькою Переклади на вірменську Розпросторся, душе моя, на чотири татамі... Циганське романсеро Стус В. Зимові дерева Василь Стус. Веселий цвинтар

Фільм Романа Веретельника Галини Стефанової і "Палімпсест"

Фільм Романа Веретельника "Палімпсест" створено за мотивами однойменної моновистави Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса.


Вірші Василя Стуса, фрагменти листів, уривки із вироку складають канву Стусової долі. Крізь цю канву проглядають рядки документального тексту Мами – Їлини Яківни Стус. 

Актриса – Галина Стефанова. 

Тривалість фільму - 31 хвилина.

ДИВИТИСЯ ФІЛЬМ ТУТ

Роман Веретельник (23 березня 1956, м. Зомбковіце, Польща)  –літературознавець, критик, перекладач. Ступінь доктора філософії в галузі славістики, професора, отримав у 1989 році (PhD, Оттавський університет, Канада). Мешкає в Києві. Був завідувачем кафедри філології Національного університету «Києво-Могилянська академія», тепер тут викладає. Один із перших, хто в українському літературознавстві заговорив про феміністичний дискурс (на прикладі Лесі Українки).

Галина Стефанова (11 квітня 1956 р., Магаданська область) – актриса. 1979 року закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, 1987 – філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. З 1979 по 1991 рр. працювала у Київському Молодіжному театрі. Галина Стефанова – це Варвара Рєпніна на сцені театру «Актор» (вистава «Стіна»), Клеопатра в одноіменній виставі за п'єсою Ю. Едліса, Ельза у виставі «Гра королів, або Пат» П. Когоута... 1997 року отримала «Київську пектораль», лауреатка премії ім. Василя Стуса, премії ім. Дмитра Нитченка. Була номінована на Шевченківську премію, проте з переліку її спектаклів, поданих на розгляд Національним музеєм літератури України та Всеукраїнським товариством «Просвіта», було вилучено «Польові дослідження з українського сексу» за романом Оксани Забужко. Актриса написала листа з метою повернути спектакль до списку, проте комітет не відреагував позитивно. Актриса відмовилася від номінації.