Про проект

Стус Live

Спецпроект

1984 рік у житті Василя Стуса "Розповім Тобі своє дитинство…" Еротика Василя Стуса "П'ятого березня я прибув на Колиму..." "В разі подальшого порушення режиму будуть судити..." "Вони пили, і мені в кімнаті один із них навіть помочився в чайник..." Коли "мовчанка є злочином" Вулиця Василя Стуса у Краматорську "Ідеологічні помилки" Івана Дзюби Валерій Марченко: не фанатик, не революціонер, не екстреміст Петро Григоренко – підзахисний Сахарова і Глузмана, захисник «ворогів народу» Світличний і Стус Пам'яті Алли Горської Голобородько: про Стуса і КДБ, Луганщину і Нобеля Винахідник водневої бомби, лауреат Нобелівської премії миру Що можна з прізвищем "Коцюбинська" Шевельов: хто тут "пособник фашистов"? 12 цілей життя донбасівця У Варшаві з'явився сквер імені Стуса Валентина Попелюх про Василя Стуса Стус Дмитро: "Василь Стус: відкрита книга біографії"
Стусове коло Д/ф Василь Стус. Феномен "суток" ТЕЛЬНЮК: Сестри, "Колимські конвалії" Живий голос: Василь Стус. Вчися чекати, друже... Живий голос: Василь Стус. Не побиваюсь за минулим... День независимости. Василий Стус Класики в моді Стуса читають бійці 93-ї OMБр Сестри Тельнюк, "Прощай Україно" (пісня) Валентина Попелюх на тлі сосон Живий голос В.Стуса Фільм Романа Веретельника Галини Стефанової і "Палімпсест" Сергій Проскурня, "Стусове коло" Роман Семисал, "Стусове коло" Сергій Мороз, пісні Марк Токар, "У цьому полі, синьому, як льон…" (СтусLIVE) Олексій Зарахович, Година сучасних авторів (СтусLIVE) Оксана Цимбал, "У цьому полі, синьому, як льон" (СтусLIVE) Маріанна Кіяновська, Година сучасних авторів (СтусLIVE) Валентин Сильвестров, "Два вогні горять..." Новий Театр, "Стус" У цьому полі, синьому, як льон Стус, Литвин, Тихий: повернення в Україну Сергій Проскурня: "Відчуваю в собі силу змінювати"
Василь Стус, «Світання — мов яйця пташині» Любовна лірика Стуса Райнер Марія Рільке, «Сонети до Орфея» (переклав Василь Стус) Стус про два життя Тичини В.Стус: Не можу я без посмішки Івана… "Поступово застановляюся над думками про паразитарність культури..." Переклад віршів Василя Стуса на російську В. Стус: "Не гнівайся, що я такий жорсткий. То вже, мабуть, у генах моїх — бути жорстким" (Лист до дружини) У психіатричці Василь Стус про Володимира Свідзінського: "Творчість — то тільки гримаса індивідуального болю" Василь Стус: "Церква святої Ірини" Артюр Рембо, "Моя циганерія", переклав Василь Стус Переклад віршів Василя Стуса на фінську Василь Стус, "Пам'яті Алли Горської" Усе для школи Переклади Стуса німецькою Переклади на вірменську Розпросторся, душе моя, на чотири татамі... Циганське романсеро Стус В. Зимові дерева Василь Стус. Веселий цвинтар

Музей політичних репресій "Перм-36"


"Перм-36" – так неофційно називали совєцьку виправно-трудову колонію суворого режиму №36 для засуджених за "особливо небезпечні державні злочини" в селищі Кучино Чусовського району Пермської області Російської Федерації.

З 1972 року тут утримувалися засуджені за звинуваченням в "антирадянській агітації і пропаганді", серед яких – Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий, Левко Лук'яненко, Валерій МарченкоВасиль Овсієнко, Натан Щаранський, Баліс Ґаяускас та інші політв'язні.

 

Музейний стенд, присвячений політв'язням-українцям


Саме тут 1985 році в карцері загинув Василь Стус. У тюремних лікарнях померли також Олекса Тихий (1984), Юрій Литвин (1984), Валерій Марченко (1984). Наглядачі знищили рукопис із 300 неопублікованих віршів Василя Стуса.



Сучасний вигляд бараку. Перше вікно зліва - карцер, де Василь Стус помер. Фото Василя Овсієнка


Колонія закрили в 1988 році, а у 1996-го на її території створили Меморіальний музей історії політичних репресій "Перм–36".

2004-го Фонд світових пам'ятників заніс музей у список 100 особливо охоронюваних пам'яток світової культури, було розпочато процедуру внесення музею до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

2014 влада Пермської області звільнила з посади директора музею Татьяну Курсіну. Колишній міліцейський куратор колонії №36 заявив, що музей є наклепом на радянську виправну систему, пропагандує "бандерівщину", а в колонії перебували "бандити, карателі, шпигуни, дисиденти". У липні цього ж року почався демонтаж деяких споруд музею .


Музейний стенд, присвячений Василеві Стусу


3 березня 2015 року автономна некомерційна організація "Перм–36", яка боролася за збереження музею, оголосила про припинення діяльності і початок процедури самоліквідації. 

20 квітня 2015 року за іноземне фінансування і політичну діяльність Міністерство юстиції РФ визнало АНО "Перм–36" – "іноземним агентом".